Читачі поділились з нами кумедними історіями з свого життя. Такі історії першому зустрічному точно не розкажеш!

Мабуть, у кожного з нас є історія, яку ось так просто не розповіси, бо соромно. І ці маленькі секретики зазвичай зберігаються в таємниці, поки не знайдеться хтось близький настільки, що не боїшся йому говорити про свої самі епічні провали.

maximum.fm

Ми бажаємо кожному нашому читачеві зустріти таку людину. А поки публікуємо історії людей, які потрапили в незручне становище і не побоялися розповісти про них всьому інтернету.
*****
Якось були з колегою на семінарі. Сидимо поруч на першому ряду, лектор віщає нудно і монотонно … Ранній ранок, тепло, сонечко з вікна пригріває. І тут я чую фразу в саме вухо: «Тобі дуже добре або дуже погано?» В шоці підриваюсь, і тут до мене доходить, що я прилягла своєму колезі на плече, уткнулась носом і лежу посміхаюся. Мені снилося, що я з чоловіком. Навколо всі мовчали і дивилися на мене. А у нього ще й син народився тиждень тому, тому в очах інших я виглядала, м’яко кажучи, не дуже.
*****
Це була нудна онлайн-зустріч в Zoom, і я стала підспівувати музиці на Spotify. Думала, що мікрофон вимкнений, але це, звичайно ж, виявилося не так. Було настільки соромно, що хотілося заповзти в нірку і ніколи не вилазити.
*****
Сто років тому, дуже вагітна, заходжу з чоловіком в магазинчик біля моря і бачу камбалу. Величезну. З шипами. За ціною золота, не менше. Зависнувши від захвату, обіймаю чоловіка, лоскочучи за вушком, муркочу: «Беремо?» – і розумію, що це не він. Він зліва, а я обняла зовсім іншу людину.
*****
Щоранку я біжу, щоб встигнути на автобус. Щоб на нього сісти, треба ще добратися до зупинки. Виходжу я з дому, підійшов до узбіччя – і проїжджає колона машин. Одна з них зупинилася. Я подумав, що людина таксує, і почав відкривати двері, а вони замерзли … Після третьої спроби відкрити двері водій допоміг мені це зробити зсередини. Я сів, запитав про оплату. А водій відповідає: «Не треба, я все одно туди їду». Виявляється, він просто зупинився, а я нахабно заліз в його машину.
*****
Жила в Іспанії, і в мене була своя машина. Але одного разу вона була в ремонті, і я поїхала на автобусі. Заходжу в передні двері. Людей багато, і на самому передньому сидінні сидить дівчина, край сидіння (сантиметрів 50) вільний, і я плюхаюся з нею поруч. Мені тісно, я всю дорогу думаю, яка невихована у мене сусідка, не хоче посунутися, совається на місці, намагаючись зручніше влаштуватися. Дівчата, які стоять поруч, дивляться на нас і перешіптуються. Так проїжджаємо кілька зупинок, і вона виходить. І тут я бачу, що після неї залишилося не так багато місця. Оглядаюся назад, порівнюючи своє сидіння з двомісними, і розумію, що сиджу на одномісному сидінні! Просто воно трохи просторіше, ніж в наших автобусах. Готова була крізь землю провалитися.
*****
Мені було 5 років, і моя тітка виходила заміж. Пам’ятаю цю дорослу суєту, звичайна квартира-хрущовка, моя тітка красива наречена і чекає нареченого. І чекають всі. І весь час я чую від дорослих: «Коли сарай приїде? Коли сарай приїде? » І в дитячій моїй голові представляється наречений немов така людина в костюмі, але замість голови щось типу шпаківні. Пам’ятаю, мене це навіть не дивувало. Просто його всі чекали, ну і я чекала. Нарешті підкотив кортеж, і я стрімголов внесли в квартиру з криком: «Ура, дядь Сарай приїхав!» Цю історію згадують досі. Минуло більше 30 років. А нареченого звали Сейран.
*****
Стою якось на ескалаторі в метро, раптом відчуваю – ззаду хтось трохи штовхнув. Я відразу думаю, може, в сумку заліз хто. Повертаюсь і бачу, як мужик вигрібає копійки з мого гаманця! Ну а, до речі, там, крім копійок, і не було нічого. Думаю, ось жмот, і вихоплюю гаманець. Чоловік дивиться на мене злякано. Ну схожий був гаманець, схожий … чорний теж, шкіряний. Від сорому тільки й змогла сказати «вибачте» і побігти вниз по ескалатору з очей геть.
*****
Пам’ятаю, якось на зустрічі великих і пафосних міжнародних фінансистів у мене випала бретелька від ліфчика. Ну так вийшло. Вона нещільно сиділа, і були слабкі застібки. Випала і валялася на сірому ковроліні, вся така біленька в мереживах, під час довгого і церемонного розшаркування-прощання, коли вся юрба вже стояла біля дверей. Я зробила вигляд, що вона не моя. Ну а що! У інших, чи що, не може випасти? Хоча на тій зустрічі з жінок була тільки я одна.
*****
У нас була машина – звичайна біла «Хюндай», так ось я сідала в будь-яку білу «Хюндай» таку ж, як наша, з чесним обличчям (чесно, ніколи не могла розрізнити). Бачила багато різних очей: від ніжно-здивованих до «хто ти, блін, така?» Після так само було з чорної машиною, і це тривало, поки чоловік не придбав величезну помаранчеву. Її-то я бачила з будь-якого ракурсу на будь-який стоянці.
*****
На дні народженні друга сиділа за столом навпроти хлопця з величезним татуюванням від зап’ястя до ліктя. Портрет. Придивилася і кажу: «Ух ти! Це Мерилін Менсон? » Він відповідає: «Це моя мама». А я кажу: «Красива жінка».

А у вас були смішні історії в житті? Розповідайте в коментарях!