Я відмовилась віддавати синові одну з квартир. А він образився. А на що я жити буду?

Настали такі часи, що я не можу порозумітись з сином та невісткою. Все подружнє життя, а це вже більше 10-ти років вони живуть на орендованих квартирах. В них вже є двоє дітей, а про власне житло вони зовсім не думають.

Спочатку мій син був впевнений, що я віддам їм одну з квартир. В одній квартиру я живу, а іншу здаю в оренду. Це моє єдине джерело доходу. І я їх попереджувала, що на моє житло розраховувати не потрібно. Нехай відкладають, заробляють або беруть в кредит. Якщо я віддам їм квартиру, яку здаю в оренду, на що я буду жити?

Це тільки виглядає, що здавати житло в оренду дуже легко – сиди і гроші рахуй. Насправді все зовсім не так. То щось зламається, то потрібно мешканців знайти, то вони затримують гроші, то сусіди жаліються.

В мене були думки просто продати цю квартиру і жити на ці гроші. А син запитав, чи йому щось перепаде, якщо я продам квартиру. Я сказала, що ні. Він чоловік і має думати про власне житло сам. Має забезпечувати дітей і дружину. Мені здається, що так буде справедливо. Я забезпечую себе сама, а вони теж самостійна і окрема сім’я, якій від мене нічого не потрібно.

pixabay.com

Ну от як так можна? Мати двох дітей, а про їх майбутнє не думати? Сподіватись завжди на когось і чекати допомоги? Так не повинно бути. В них своє життя, а в мене своє.

Як ви думаєте, я права? Чи мала б віддати синові квартиру? А за що тоді жити?