Я зрадила чоловікові, але від цього стосунки тільки покращились!

Я заміжня вже 8 років. В нас з чоловіком є чудова донька. Я кохаю його і тоді, коли виходила заміж. До чоловіка у мене нікого не було. Для всіх ми зразкова та ідеальна сім’я. Чоловік ставиться до мене з величезною повагою, я відчуваю, як сильно він мене кохає.

Але, важкі періоди бувають у всіх. Прийшов і наш. Ми багато сварились, не розуміли одне одного. А відбувалось це все через те, що ми обоє дуже багато працювали. Ми практично не проводили вільного часу разом, та й вільного часу як такого не було.

Після того як я зрадила, мене дуже довго мучила совість. Я весь час думала про те, як я завинила перед чоловіком. Мені було дуже соромно. Я намагалась всіма способами покращити стосунки та загладити провину. Чоловік нічого не здогадувався.

Все почало повторюватись. Ніби все добре, але знову починаються сварки, конфлікти, обоє злі. І я знову роблю те саме. Знову йду на аналогічний вчинок. І знову в сім’ї все прекрасно.

З останньої моєї «пригоди» минуло вже пів року. Мене досі не покинуло відчуття того, що я завинила перед своїм чоловіком. Хоча усі нашу сім’ю ставлять у приклад та думають, що краще ніж в нас, просто не буває. Але ні. Совість гризе мене й досі.

pexels.com

Я думаю про те, що усі мої минулі походеньки – це немов виплеск енергії, така собі емоційна розрядка. На якийсь час стає все добре. А потім знову з’являються дурні думки.

У когось було щось схоже?