Нещодавно довелось розповісти чоловікові свою велику таємницю. Але він мене не зрозумів, сказав, що бачити мене більше не хоче

Нещодавно у нас з чоловіком виникло серйозне непорозуміння. На словах ледь до розлучення не дійшло. Почалось все з того, що чоловік сказав, що хоче будувати нам окремий будинок. І саме тоді відкрилась моя таємниця. Я довго хотіла її розповісти чоловікові, але не було нагоди.

Я завжди жила з мамою та бабусею. Тата в мене ніколи не було. Від бабусі нам з мамою залишилась в спадок квартира. Двокімнатну квартиру мама розміняла на дві однокімнатні. Одну оформила на себе, одну на мене. Мама хотіла, щоб я в житті ні від кого не залежала і в мене був особистий куточок. Мою квартиру ми здавали в оренду, а цими грошима мама платила за моє навчання.

Коли я вийшла заміж я чомусь не хотіла говорити, що в мене є власне житло. Ми домовились з мамою, що продовжимо її здавати, а гроші будуть збиратись на банківському рахунку, про всяк випадок.

А коли чоловік за святковим столом почав говорити про те, що хоче будувати нам будинок, свекри сказали, що готові нам дати певну суму грошей. Але є одна умова. Моя мама дасть теж рівно стільки, скільки дають свекри. Напевно потрібно було погодитись, і взяти гроші з рахунку, сказавши, що це дала моя мама. Але я вирішила зізнатись, що в мене є квартира.

Чоловік дуже образився, сказав, що тепер не зможе мені довіряти. Свекруха сказала, що я маю продати квартиру і докласти гроші до будинку. Ми всі дуже посварились. Довелось на деякий час роз’їхатись з чоловіком.

pixabay.com

Потім я запропонувала йому або переїжджати у мою квартиру, або продавати її та вкладати гроші в будинок. Чоловік відмовився. Сказав, що більше мене бачити не хоче. А принижуватись не буду. Мабуть, потрібно було розповісти про це раніше, але я чомусь не хотіла.

Як тепер бути? Як правильно вчинити?