Невістка просить мого сина, щоб він завіз мене у будинок для людей похилого віку. Не знаю, що мені робити далі

На жаль, ніхто з нас не застрахований від важких життєвих ситуацій. І як виявилось, опинитись в ній може кожен. Ніколи й подумати не могла, що у мого сина можуть з’явитись такі думки. Ось таким може бути наше життя – цілком непередбачуваним.

Справа в тому, що мій син Андрій та його дружина Оксана хочуть відправити мене у будинок для людей похилого віку. Я впевнена в тому, що це ідея саме невістки. Вона вже давно намагається вплинути на мого сина. І зізнаюсь, в неї це завжди виходить.

Одружились вони 9 років тому. Я вважала Оксану дуже гідною дружиною для мого сина. Вона розумна, здібна та господарська дівчина. Так я колись думала. А зараз чітко бачу, яка вона хитра людина. Я навіть не здивуюсь, якщо після того, як вони мене відправлять звідси, вона займеться виселенням Андрія.

В Андрія з Оксаною двоє дітей. Декілька місяців тому вона дізналась, що скоро буде ще й третій. В двокімнатній квартирі для всіх дуже мало місця. Грошей на нову квартиру, або ж на більшу немає. А орендувати щось – гроші в нікуди. Навіть не знаю, чим я їй не догодила. Завжди прибираю, готую їсти, з онуками допомагаю, то зі школи забрати, то уроки зробити.

Мене почало трохи підводити моє здоров’я, працювати було важко і я вийшла на пенсію. Але ж не прошу нікого мене доглядати. Сама зі всім справляюсь. Рано мене ще кудись відправляти. Просто я почала заважати їй. Місця мало, і ось треба мене кудись прилаштувати.
Не розумію я свою невістку. А як колись так поступлять з нею? Думки про якийсь невідомий будинок наводять на мене жах. Чужі люди, все чуже, далеко від дому.

pexels.com

Після народження 2-ої дитини Оксана постійно просили в мене допомогу і я ніколи не відмовляла. А коли внук трохи підріс, вона одразу забула про мене. Дуже прикро мені тоді було. Після цього, як я стала непотрібна вона почала намовляти сина на те, що потрібно відправляти мене жити в будинок для літніх людей. Аргументувала це тим, що усім в одній кімнаті взагалі не можливо жити. А так я переїду, вони будуть з Андрієм жити собі в своє задоволення, а діти – окремо.

Хитро! Дуже хитро! І підло! Не думала, що вона так колись поступить зі мною. Ось така складна ситуація в мене. Не знаю, як син поведе себе. Він завжди дуже любив мене і поважав, але з такою змією поряд міг і змінитись за цей час. Навіть не знаю, що робити. Поки що, вони просто натякають і радяться між собою. А що буде далі і подумати страшно.

Дайте мені пораду, як мені бути?