Пішов за памперсами, а повернувся, коли діти були вже дорослими

Ця історія особлива. Про народження трійні ніхто й не підозрював. Жила Наталя з своїм чоловіком в маленькому містечку. Це було у далекому 2005 році. Тоді хорошого УЗД обладнання в маленьких містечках не було. Та й зараз його теж не багато. Тому, практично вся вагітність Наталі пройшла як в очікуванні дива. Живіт ріс не по днях, а по годинах. Вже на 7 місяці у Наталі почались перейми.

В пологовий будинок Наталю привезла швидка допомога. Все пройшло наче добре, перша дитина народилась. Але, через маленький проміжок часу лікарі зрозуміла, що Наталя знову народжує. На світ з’явилось ще 2 малюків.
– Вітаємо! У вас трійня!

kakao.im

Наталя не могла натішитись. Вона так сильно хотіла дітей. Так про них мріяла. А тут зразу троє. Але, радість від трійні чоловік не розділив. Коли Наталя з малюками приїхали з пологового будинку, чоловік був якийсь дивним. Він сказав, що йде за памперсами. Але він так і не повернувся.

Наталя не могла повірити. Перші дні вона не знаходила собі місця. Думала, чи сталось що з ним? Трубку він не брав та не з’являвся. Не дивлячись ні на що Наталя мала жити далі. Бо тепер в неї цілих 3 сенси життя. З дітьми допомагала сестра і мама. Наталя змогла влаштуватись на роботу. А коли дітям було 5 років, вона відважилась на дуже серйозний крок. Переїхати до столиці. Там їй запропонували хорошу роботу.

Переїзд – хороший шанс почати життя спочатку. Там їй одразу знайшли хорошу квартиру, порадили нянечку для дітей.
Минали роки. Життя налагодилось. Поки одного разу зовсім випадково вона не зіткнулась з своїм чоловіком. Побачивши Наталю він онімів. Вона так змінилась за всі ці роки. Впевнена в собі, красива, струнка. Через два дні після зустрічі колишній благав прощення. Говорив, що просто злякався, але зараз буде найкращим батьком для своїх дітей. Наталя спокійно вислухала його та сказала:

«Ось так як ти зараз стоїш на колінах 2 хвилини, так я стояла 3 роки, принижуючись перед начальником коли просила черговий вихідний, коли діти хворіли. Я працювала на трьох роботах, щоб їх прогодувати. А ти злякався. Сьогодні я змогла побудувати нове життя. І в цьому житті, вибач, тобі місця немає. А діти? Діти виростуть і самі вирішать, спілкуватися з тобою чи ні, але від мене підтримки не чекай». Тоді Наталя просто розвернулась та пішла. Додому. До дітей.

Одиничний це випадок? Навряд чи. Однак бачачи такі історії, розумієш, що життя воно таке – і бумеранг прилетить в найнесподіваніший момент, тому життя своє будувати варто точно тільки по совісті.