Після дитбудинку Сергій вирішив знайти рідну маму. Коли побачив її, зрозумів, чому вона його залишила.

Сергій з дитинства жив однією мрією – знайти рідну маму. Він дав собі слово, що нічого його не зупинить і він знайде її. Коли він жив у дитячому будинку в нього не було такої можливості. А ставши повнолітнім вирішив, що настав час здійснити свою мрію.

Сергій ніколи не згадував за батька. Його просто не існувало для нього. А ось маму він хотів знайти та подивитись в її очі. Сергій хотів дізнатись, чому вона відмовилась від нього та залишило його. Хлопець знав, якщо він не дізнається правди, то це питання буде переслідувати його завжди. Він не шукав винних, а просто хотів дізнатись причину.

Він був міцним та здоровим хлопчиком, віддали його у дитячий будинок, коли йому був всього рік. Про це розповіли вихователі. З того часу його так ніхто і не всиновив. Та й чим доросліша стає дитина, тим менше шансів на всиновлення.
Ніхто й досі не розуміє як, але Сергію все ж вдалось роздобути інформацію про маму. Через декілька місяців від початку пошуків він стояв на порозі будинку своєї мами. Було дуже важко зважитись на те, щоб подзвонити у дзвінок. Серце калатало так, ніби зараз вискочить.

За зачиненими дверми він почув кроки. Чоло вкрилось потом. Тільки зараз він зрозумів, що зовсім не готовий до такої зустрічі. Що він казати? Як себе поводити? А може не варто було приходити сюди?
Двері відчинила жінка. Сергій мовчав.

– Ви з комунальної служби?, – запити жінка;
Сергій мовчав і не знав, що має сказати. Мовчки кивнув головою.
– Ніколи вас не дочекаєшся. Ну проходьте.

Сергій зайшов у квартиру. З першої хвилини він зрозумів, що жінка живе дуже бідно. Обдерті шпалери, старі поламані меблі. Сергій наважився на запитання:

– Що у вас сталось?
– Десь у ванній труба протікає.

Хлопець полагодив мамі трубу, і за цей час йому стало все зрозуміло. Сумнівів в тому, що це його мама вже не залишилось. Ось чому вона так дивно виглядає – вона інвалід. Це було видно по квитанціях, які лежали на столі, і по книгах, які були на полицях.
Жінка запросила хлопця на кухню, пригостила чаєм. Квартира її була жахливою. Хлопець поцікавився: «А чому вам ніхто з ремонтом не допоможе? У вас дітей немає?».

mozgopit.com

«Був у мене син. Відібрали його у мене, коли він був ще крихіткою. Тоді мені сказали, що не зможе я сама виростити сина. Я народилась нормальною, здоровою дитиною. А в дитинстві мене разом з мамою збив автомобіль. Мама померла на місці, а я на диво вижила. Після цього я вже не змогла повернутись до повноцінного життя. Ось так я сама залишилась. Мені навіть шансу на нормальне життя не дали».

Сергій вислухав жінку, зрозумів, чому вона так поступила. Пробачив він її уже давно. Вирішив, що поки буде мовчати, а потім підбере правильні слова. А зараз допоможе з ремонтом та з новими меблями.