Що робити з неохайною свекрухою, в якої всюди безлад? Сил вже немає

3 роки тому я вийшла заміж. Моя мама одразу натякнула, що жити у неї не вийде, бо місця дуже мало. Тому ми почали жити у мами чоловіка. Вона вже декілька років вдома, живе сама у великому будинку. 3 просторі кімнати, велика кухня, ділянка, і до міста декілька хвилин. Але ось є одна проблема. Моя свекруха мене одразу не полюбила.

Коли ми переїжджали жити до неї, я розуміла, що це її будинок і я там господинею не буду. Тому я намагалась повністю підлаштуватись під неї, робила все так, як хотіла вона.

Якось я вирішила провести генеральне прибирання. Помила весь посуд, каструлі, сковорідки. Забрала з видного місця все, чим ми не користуємось. Це побачила моя свекруха, важко видихнула і почала діставати все, що я заховала. Вона зіпсувала настрій і мені і чоловікові. Я мовчала. Хотіла як краще, вийшло як завжди.

В неї вдома повний безлад, і нас з чоловіком це дратує. Безлад всюди, і на кухні, і в кімнатах, і навіть в коридорі. Брудні сковорідки завжди стоять на плиті, а я не можу зрозуміти, чому їх не можна помити та заховати?

А зараз свекруха почала мене обговорювати зі всім родичами. Така я погана, нічого не вмію, нічого не хочу. Ось, наприклад, ситуація яка була на Святий вечір. Свекруха пішла на роботу, а я по традиції почала готувати 12 пісних страв. Поки свекруха повернулась з роботи в мене було готове все, окрім пампушок. Їх готує вдома тільки свекруха.

pixabay.com

Вона спробувала мою кутю і одразу пішли зауваження, що не смачно. Вареники теж не смачні. Зіпсувала вона мені тоді настрій, але це ж велике свято, тому я мовчала. І так в нас вдома завжди. Чоловік все бачить, але сваритись з мамою не хоче. І я його чудово розумію. Але жити так далі сил немає. Не хочу я більше жити з нею. Все-таки правду кажуть, діти повинні жити окремо від своїх батьків.

А ви як думаєте?