Відповідь бабусі шокувала шахраїв. Такого вони точно не очікували

О 9 ранку пролунав дзвінок. Ольга Михайлівна відклала газету та взяла слухавку.

– Ваш внук щойно потрапив у сeрйозну ДТП! У цьому всьому винен він!, – швидко намагався пояснити невідомий чоловік.
– Він розбив дорогу машину, є жeртви, а вже 5 років позбавлення волі. Якщо хочете допомогти йому не потрапити у в’язнuцю, треба платити!
– Скільки потрібно заплатити?
– Три тисячі. Готуйте гроші, за ними скоро заїде чоловік. І якщо скажете комусь, що до вас телефонували, ваш внучок точно опиниться за ґратами.
– Але я немаю таких грошей вдома. Мені потрібно їхати в банк. А це інший кінець міста.
– Збирайтесь та виходьте на вулицю. Вас заберуть та завезуть куди вам треба. Але пам’ятайте — нікому ні слова! Це в інтересах вашого онука.

pexels.com

Проїхавши пів міста вони нарешті приїхали у банк. Водій притиснув палець до губ. Жест, щоб вона не забувала про мовчання. Ольга Михайлівна відповіла йому тим же. Вона повернулась через пів години.
– Це ж треба. Пін коди забула. На дачу треба їхати. Вони в мене там в зошиті записані.

Дача за 20 кілометрів. З неї Ольга Михайлівна взяла ще й дві сумки картоплі та цибулі.
– Давай, вантаж в багажник і вези мене!
– В банк? – перепитав водій.
– Додому! Не з картоплею я ж в банк поїду. А по дорозі зупинись мені біля супер маркету. Ще молока купити треба.
Водій почав нервуватись. А ось Ольга Михайлівна була спокійна, як ніколи.

-Ну що? Довго будеш сидіти? Допоможи мені, – сказала бабуся, виходячи з машини. Шахрай покірно поплентався за нею на п’ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції.
– А як же внук, – розгубився чоловік.
– Та немає в мене внука. Як і не було ніякого ДТП.
– А для чого ми в банк їздили?
– Як для чого? Щоб за квартиру заплатити.
– А на дачу?
– Щоб картоплю привезти! Давай, іди-іди. Я тобі не проста бабуся, все-таки майор поліції у відставці! Не на ту натрапили, хлопці!