Connect with us

Життя

Ви з чоловіком довго ще будете сидіти в мами на шиї?

Published

on

 

Віта всерйоз задумалася про переїзд: життя в цьому будинку стало нестерпним. А ще шість років назад все було по – іншому: весілля, плани на майбутнє, любов. Вони з Максимом одружилися через півроку з дня знайомства: він був без розуму від симпатичної скромної дівчини, а вона не могла відмовити серйозному хлопцю з добрими очима.

Віта працювала в магазині квітів, Максим був програмістом, жили в знімній квартирі, душа в душу. Відразу після весілля дівчина завагітніла, і чоловік запропонував переїхати до його матері. Та одна жила у величезному будинку, який колись будувався для великої родини, але брат з сестрою Максима роз’їхалися по інших містах, батько помер, так що місця було більш ніж достатньо. Віта не горіла бажанням жити зі свекрухою, але погодилась, щоб догодити чоловікові, тим більше це було ближче до її роботі, та й фрукти з овочами зі свого городу: для майбутньої мами – саме те. Максим хотів більше допомагати матусі, адже вона була вже не молода, щоб справлятися з таким будинком, та ще й працювала. А ось продавати житло вона рішуче не хотіла.

– Це будинок мого батька, ваш батько його обробляв, не хочу віддавати його в чужі руки – повторювала вона.
Оксана Михайлівна чекала, що син знайде наречену з заможної сім’ї. Він завжди мав успіх у жінок, у свій час зустрічався з донькою чиновника. А ось від того, що Максим взяв за дружину продавщицю квітів з простої сім’ї, мати була не в захваті. Але змирилася. Оксана Михайлівна відразу дала зрозуміти невістці, що господиня в цьому будинку одна. Їй не подобалося, що Віта не вміє готувати, вона часто сварила дівчину за неохайність. Свекруха не була “підколодна змією”, просто невістка не виправдала її очікувань. Максим згладжував “гострі” кути, заспокоював Віту тим, що коли – небудь вони накопичать грошей і куплять власний будинок.

Коли народилася донька Мія, атмосфера трохи “розрядилася”. Всі обожнювали маленьку красуню, навіть сувора бабуся. Оксана Михайлівна, незважаючи ні на що, допомагала молодим батькам. Віта щосили намагалася догодити. Влітку вони разом з нею закатували по кілька сотень банок консервації, дівчина і город не залишала без уваги. Але через рік після народження Мії, Віта знову завагітніла. Максим був радий, на відміну від своєї матері. Та не приховувала невдоволення.

– Ну куди вам ще одну дитину? Я все розумію, молодість, гормони. Але головою думати теж треба.
– Мамо, ну так вийшло. Що тепер робити? – оправдовувався Максим.
– Ви як малі діти себе контролювати не вмієте. А як тепер всім жити на одну зарплату? А з двома малими дітьми справлятись?

Ця вагітність Віті далася важко, особливо в емоційному плані. Вона дуже переживала через реакцію свекрухи. Коли народився Дмитрик, Віта стала падати від втоми. А Максим пішов з роботи і вирішив їздити на заробітки в столицю. Його не було по 2 тижні, зате він і отримував побільше. Тільки ось Оксана Михайлівна тепер “пиляла” невістку ще дужче.

Як тільки Максим повертався додому все налагоджувалось. Оксана Михайлівна намагалась вдати з себе найкращу бабусі. А коли приїжджали гості вони не впускала з своїх рук двох внуків. Вона завжди переживала про те, що про неї подумають. Тому, перед знайомим вдало грала роль турботливої бабусі.
Особливо часто в будинку бував якийсь сивочолий чоловік. Він завжди приїжджав один, на старенькому вітчизняному позашляховику, привозив сирокопчену ковбасу і вино. Свекруха могла годинами сидіти з ним на кухні і про щось розмовляти. Було помітно, що вона не байдужа до нього.

Його звали Юрій Іванович, він був колишнім військовим. Жив із братом і невісткою, з свекрухою познайомився на святі друзів. Він був грубуватим і місцями безцеремонним, Віта якось подумала, що вони зі свекрухою могли б бути прекрасною парою.
Так і вийшло. Візити Юрія Івановича стали траплятися все частіше і частіше. Примітно, що він майже не спілкувався ні з Максимом, ні тим більше з Вітою, а те, що бігають по будинку малюки теж не викликало у нього емоцій. Але Оксана Михайлівна тепер чекала його в будь-який час дня і ночі. Він відчував себе, як вдома. Навіть в її відсутність іноді приїжджав пообідати. Віта подавала йому на стіл, а він навіть не дивився на дівчину, не кажучи вже про елементарну подяки.

У Віти з’явилося передчуття, що залицяльник скоро до них переїде. Але це було не так: йому вистачало кількох годин проведених в їхньому будинку. Іноді вони виїжджали на природу на півдня – Віта тоді була готова стрибати від щастя.
Дімочці виповнилося три роки, і Віті можна було вже виходити на роботу. Тільки вона не уявляла, як все встигати поєднувати. А тут ще й магазин її закрився, їй виплатили компенсацію. Дівчина стала безробітною і не поспішала відправляти дітей в садок, та й Максим на наполягав. Він розумів, що дружина і так не сидить на місці, особливо коли він у від’їзді. Свекруха цією ситуацією, звичайно, була незадоволена.

Якось раз вона збиралася у відпустку. Їхати жінка нікуди не планувала – будинок без нагляду не могла залишити. Зате запланувала в своїй кімнаті ремонт. Максим був у від’їзді, а Оксана Михайлівна вирішила влаштувати свято з нагоди майбутнього відпочинку та ремонту. Застілля, звичайно, в першу чергу, для себе і Юрія Івановича. Коли він приїхав, то Віту навіть до столу не покликали – мовляв, їй все одно з дітьми ніколи.

Парочка сиділа на кухні, випивала і пробувала кулінарні шедеври. Малюки все поривалися збігати до бабусі, але Віта їх утримувала в їхній кімнаті на другому поверсі. Їй було соромно, що свекруха робить її мало не прислугою в очах свого обранця. А якщо б Максим був удома, то все було б інакше.

“Ну нічого”, – думала Віта. “Коли – небудь ми покинемо це місце”.
Юрій Іванович провів у гостях у своєї приятельки весь день. Увечері вони сиділи і дивилися телевізор у вітальні. Віта, нарешті, дозволила дітям спуститися. І боязко вийшла за ними сама.
– Так, дітвора, не заважайте мені дивитися кіно, – відразу закричав гість.
-Ми зараз підемо гуляти, не хвилюйтеся, – сказала Віта.
Оксана Михайлівна прибирала на кухні. Віта хотіла піти і з пристойності запропонувати їй допомогу.

-Зачекай, – раптом зупинив її Юрій Іванович.
Віта зупинилася в подиві.
-Як ти, на роботу ще не вийшла?
-Ще ні.
-А чому так?
-Поки ще не вирішила, куди. Магазин закрили.
-Ось як. А взагалі, ви з чоловіком довго ще збираєтеся сидіти у матері на шиї?

Віта була збентежена. “Яке право він взагалі має втручатися в справи сім’ї?”
-А хто сидить на шиї? Мій чоловік нормально заробляє, я сиджу з дітьми і роблю багато справ по дому і у дворі.
-Ну і? Своє житло ви думаєте купувати чи тут до старості тут жити будете?
-Взагалі-то ми переїхали сюди, щоб допомагати Оксані Михайлівні.
-Та ладно, чекаєш мабуть, коли вона “того” … Спадщина потім ..
– Яке право ви маєте говорити мені такі речі?
-Що- що? Дівчинка, ти переплутала щось?

Віта опустила очі і замовкла. Свекруха почула розмову і поспішила втрутитися.
– Юра, не зв’язуйся з нею. Їй нічого сказати не можна – одразу біжить Максиму дзвонити. А про будинок – нехай живуть поки тут, тільки хай працювати йде, як всі нормальні жінки. А там можна і кредит на нову квартиру оформити..
– Мама, давайте з вами потім окремо поговоримо. Думаю, нашого гостя це не стосується.
-Що-що? – обурився Юрій Іванович.

– Дорогенька, він тут не гість. Юрій Іванович, може, скоро жити тут буде. І у мене немає ніяких таємниць від нього. Не тобі вирішувати, про що йому можна говорити, а про що – ні. Ясно? – зі злістю сказала свекруха.
-Ясно, – ледь чутно відповіла Віта, взяла дітей за руки і пішла з ними на подвір’я.

“Ось значить, як. Жити він тут буде. А ми з Максимом і дітьми їм заважаємо. Особливо я, яка весь час вдома. Зробили з мене до робітницю, докоряють, що не вийшла з декрету. Але він – то хто такий, щоб мене допитувати? Стороння людина. ”
Віта засмутилася до сліз. І вирішила поговорити з чоловіком. Треба і, справді, звідси з’їжджати. Тільки ось Максим приїде аж через п’ять днів. Треба якось перетерпіти цей час.

pikabu.ru

Всі дні Оксана Михайлівна майже не розмовляла з невісткою. Але Віті вже було все одно. Вона підбирала слова, щоб переконати Максима На Юрія Івановича дівчина тепер дивитися не могла – “якийсь зухвалий, неотесаний мужик”.
Максим приїхав додому веселий, привіз зарплату. Віта відразу повела його на розмову. “І нехай свекруха каже, що знову скаржуся”.

-Давай з’їжджати звідси. Не можу. Ще один мене опрацьовує. Запитує, коли ми звідси з’їдемо.
– Не звертай уваги. Я поговорю з нею або з ним. Він нічого більше не скаже. Ось побачиш.
– Ага. При тобі ніхто нічого не скаже. А ось як тебе немає, так хоч караул кричи.
-Ну ми ж ще недостатньо накопичили для квартири. Сама знаєш, до тієї суми ще працювати треба. Якщо знімати, то двушку – дорого, а в одній кімнаті нам тісно буде. Дітям тут добре. Бігають, де хочуть. А там ти з ними з розуму зійдеш, поки в садок їх влаштуємо. Та й взагалі тягати їх за чужим “хатах” не варіант.
– Я все розумію. Але чекати просто неможливо. Твоя мама і раніше мене не жаліла, але тепер з появою цього Юрія Івановича стала ставитися ще гірше. Начебто я заважаю їм.
-Ну я ж не можу сказати, щоб вона його вигнала. Це її життя. Думаєш, без чоловіка легко? Адже вона теж жінка, їй хочеться уваги. Він поки і не переїхав сюди.
– Ти хіба ти не бачиш, він нас ніби за л юдей не вважає? Дуже неприємний тип, вибач.
– М и з’їдемо звідси, це вже вирішено. Просто треба трохи потерпіти. Займайся своїми справами, будь з дітьми, не бери нічого в голову. Прошу тебе. Я люблю тебе, все буде добре.

Максим підійшов і почав цілувати її. Але Віта дуже сильно переживала, щоб залишити все, як є.
-Я теж люблю тебе. Тому для нашої сім’ї, заради дітей благаю тебе з’їхати.
Максим мовчав. Віта принесла ноутбук і відкрила список знімних квартир. Чоловік зітхнув, але погодився подивитися.
Рішення покинути будинок було прийнято. Максим озвучив його матері. Та лицемірно початку “охати” та “ахати”.
-Я ж нікого не жену. Ну сказала я про цю роботу, ну що я їй такого зробила?
-Мам, давай домовимося: ми не ліземо в ваше життя, а ви з Юрієм Івановичем не лізе в нашу. Добре?
-А хто лізе? Ви в моєму будинку живете, а я і слова сказати не маю права. Та й Юрій Іванович нам не чужий, ну висловив свою думку, що тепер.
– Чому він нічого не говорив, тільки Каті? Вона і так себе тут не в своїй тарілці відчуває, ще він дістає.
-Ой, ніжні все якісь. Так їдьте ви, куди хочете, – сказилася Оксана Михайлівна.
-Поки поживемо в орендованій квартирі. Далі подивимося.
Молода сім’я переїхала, хоч Максим і не був радий цьому. А Віта готова була на будь-яку роботу, аби більше ніколи не потрапляти в то “пекло”, звідки вони вирвалися. Вона влаштувалася в інший магазин, дітей віддали в садок. Життя трохи налагодилося.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

fourteen − nine =

Популярне:

Також цікаво:

Новини1 місяць ago

Как выбрать женскую футболку

В интернет-магазине El-She можно заказать качественную одежду по лучшим ценам в Украине. Мы сотрудничаем с известными турецкими производителями, поэтому гарантируем...

Новини3 місяці ago

Стенди для кабінету зарубіжної літератури: вчимося із задоволенням

Знання літератури різних країн світу – неодмінна частина культурного багажу освіченої людини. Саме тому цій освітній дисципліні в розкладі шкільних...

Наука4 місяці ago

Услуги нарколога при алкогольной зависимости

Специализацией психиатра-нарколога является диагностирование и дальнейшее лечение наркологической зависимости и других психических заболеваний. К врачу, который занимается наркологией, следует обращаться...

Здоров'я4 місяці ago

Плюси сироватки для обличчя

Сироватка для обличчя – це ефективний засіб, який прискорює процеси регенерації, сприяє омолодженню, зволоження та живлення шкіри. У порівнянні з...

Поради4 місяці ago

Від чого залежить ефективність чистячого засобу?

Хороший чистячий засіб може стати справжнім помічником у домі. Це – незамінна річ, яка має бути у кожному будинку. Давайте...

Новини4 місяці ago

Переход от принятого предложения к закрытию сделки

Дорога к финишной черте Как только ваше предложение о том чтобы купить дом в Борисполе принято, вы запускаете процесс, который...

Смакота4 місяці ago

Як обрати якісну розчинну каву: критерії вибору та практичні поради

Розчинна кава стала нормою пересічного українця, мабуть, десь з початку 90-х. Вона зручна в приготуванні й досить приємна на смак....

Смакота4 місяці ago

Якими мають бути інгредієнти для вендингу?

Досвідчені вендори і новачки нерідко потребують поради стосовно вибору інгредієнтів для торгових автоматів. Напевно, усі підсвідомо здогадуються, що прибутковість подібного...

Facebook