Connect with us

Життя

Заборонила власній доньці жити в її квартирі. «Я все заробила сама, і ділитись не буду!»

Published

on

Моя подруга Оксана виросла в маленькому місті, але з дитинства мріяла жити в столиці. Однак вступити після школи в столичний вуз не вдалося, довелося вчитися в місцевому інституті. Ще в студентські роки вийшла заміж, народила дочку, яку назвали Настею. Але ранній шлюб виявився неміцним, швидко розпався, і вона повернулася до батьків. Отримавши освіту, вирішила, що в рідному місті її ніщо не тримає, і треба все-таки спробувати щастя в столиці.

У столицю Оксана приїхала на початку 2000-х, залишивши дочку на перший час у батьків. Момент для переїзду вона вибрала правильно – або просто все так вдало склалося. Життя в мегаполісі било ключем, відкривалися нові фірми, магазини, кафе і ресторани, так що вакансій для молодого фахівця з вищою економічною освітою і червоним дипломом (хай навіть не столичного вузу) було більш ніж достатньо. Оксана досить швидко влаштувалася в велику компанію.

Пощастило їй і з житлом – встигла купити квартиру до 2005 року, тобто до того, як ціни на столичне житло почали рости з незбагненною швидкістю. Деякий час знімала кімнату, відкладала гроші. Але після смерті бабусі їй дісталася частина спадщини, так що набралася сума на однокімнатну квартиру. Квартира була стара, ремонту в ній не було років 20, так і з прибиранням колишні господарі не морочилися. Зате поруч метро, район хороший, будинок теплий цегляний, хоч і п’ятиповерховий, а головне – хороша ціна.

Оксана була своєю першою нерухомістю дуже задоволена. З ремонтом їй допоміг батько, він приїхав до дочки і доклав зусиль своїми руками. Що міг те сам і зробив, а що не міг – викликав майстрів. Переїхавши у власне житло, Оксана забрала, нарешті, до себе дочку. Все задумане збулося.

Правда, часу на театри, про які вона колись так мріяла, у моєї подруги було небагато. Та й гроші вона намагалася на розваги не витрачати. Зрозуміла, що в однокімнатній квартирі їм з дочкою буде тісно, треба збирати на нову квартиру. Столиця стрімко змінювалася: комерційний ринок нерухомості зміцнів, забудовники навчилися замість звичних панельних багатоповерхівок будувати гарні будинки з моноліту. Банки почали видавати іпотеку на покупку житла. В цей час кар’єра Оксани була на піку, вона очолила в своїй фірмі один з відділів.

Що стосується особистого життя, то з ним все було складно. До Оксани проявив інтерес її безпосередній начальник, вони стали зустрічатися в неробочий час. Сергій, так звали шефа, був не тільки цікавим чоловіком (на жаль, був одруженим), але і відмінним знаючим фахівцем. Його поради завжди були толкові. Він і підказав, що треба вкладатися в новобудову.

«Ось побачиш, ціни будуть рости, – пояснив Оксані улюблений шеф. – Я на днях дізнався, що починають новобудову, на старті не дуже дорого. Купуй, не пошкодуєш. Я допоможу з документами на іпотеку».

Але «двушку» в новобудові вдалося купити навіть без іпотеки. Знову-таки, допоміг Сергій. Йому вдалося вмовити керівництво – і Оксані видали безпроцентну позику. Вона погасила її за кілька років, причому без великих труднощів, так як зарплату в компанії підвищували стабільно. Відмовляти собі у всьому і економити, як в перші роки життя в столиці, не довелося.

Коли будинок добудували, Оксана з донькою переїхали в двокімнатну квартиру, а однушку в п’ятиповерхівці здали в оренду. «Платять за оренду мало, але зате не простоює квартира», – так думала тоді подруга. Але через кілька років дохід від оренди вже не здавався їй дрібницею.
Чергова економічна криза сильно підкосила компанію, в якій довгий час працювали Оксана та її шеф. Контракти сипалися, керівництво намагалося знайти крайніх – винних у збитках фірми. Спочатку неприємності виникли у Сергія, його змусили звільнитися. А потім настала черга Оксани. З нею правда, обійшлися більш гуманно – звільнили за скороченням, виплативши пристойну компенсацію.

Моя подруга, звичайно, знайшла іншу роботу. Але умови були вже зовсім інші – зарплата поменше, колектив гірше. Покровителів, таких, яким був Сергій, більше не було, на особливі умови розраховувати не доводилося. Та й не вважалася вона тепер молодим перспективним співробітником, ставлення роботодавців змінилося. Намагалася міняти компанії, посади, але все було не те.

Дочка дорослішала, витрати сім’ї росли. Настя поступила в престижний столичний вуз (чого не вдалося колись Оксані), але на платне відділення, і сума за навчання була суттєвою. Дохід від здачі квартири в оренду виявився дуже доречним.
Мати і дочка жили досить дружно до тих пір, поки Настя не поставила Оксану перед фактом: «Я чекаю дитину і виходжу заміж. Жити будемо в нашій однокімнатній квартирі, вона ж все одно здається ».

Оксану заява дочки вивела з себе. «Я все заробила сама, піднімала тебе одна, з сил вибивалася, всім забезпечила. А ти тепер ще на шию мені чоловіка свого посадиш! », – кричала мати Насті. Майбутній зять моєї подруги їй категорично не подобався – ні розуму, ні освіти, ні перспектив, вважала Оксана. На її думку, саме чоловік повинен був відповідати за свою сім’ю, і про квартиру теж повинен подбати він. А у неї самої пенсія не за горами, треба на щось жити, одна надія на гроші за оренду.

Дочка в боргу не залишилася: «Тобі все допомагали – бабуся з дідусем, Сергій твій. А тобі для мене квартири шкода, в якій чужі люди живуть! ».

pexels.com

Закінчився сімейний конфлікт тим, що Настя і її чоловік зняли квартиру і перестали спілкуватися з Оксаною. Про народження онука вона дізналася від спільних знайомих. Як помиритися з дочкою, подруга тепер не знає, та й не впевнена – чи треба.

А як би вчинили ви? Дозволили б доньці жити в квартирі?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − 5 =

Популярне:

Також цікаво:

Життя45 хв. ago

Як у мене з’явився шикарний кіт

Ця історія сталася зі мною три роки тому. Був вечір і я, слухаючи свою улюблену музику в навушниках, після важкого...

Цiкаво48 хв. ago

Що зробить розумна дружина, коли дізнається про зраду

Можна тільки уявити собі, що відчуває жінка, якій зрадили. Будь-яка зрада дуже боляче б’є по самооцінці, самолюбству та впевненості в...

Життя3 години ago

Сестра мого чоловіка подарувала нам на весілля 500 гривень. Але це було не найгірше, що вона зробила

Після весілля ми з Русланом почали жити в його будинку, в селі. Батьків його вже давно нема. Залишилась тільки сестра....

Смакота3 години ago

Просто додайте кефір у тісто і отримаєте найсмачніші булочки!

Булочки за цим рецептом виходять надзвичайно смачні. Тішу своїх внуків кожного тижня! Інгредієнти: • 250 мл. теплого молока; • 120...

Здоров'я1 день ago

Вживайте цю суміш з 3 сухофруктів, щоб ваша спина та суглоби були здоровими

Цей рецепт є дуже цінним, адже він є справжнім спасіння при лікуванні суглобів та спини. Після важких тренувань важкоатлети рятуються...

Цiкаво1 день ago

Голодна рись прийшла до людей просити молока. А через деякий час вона знову повернулась та зробила те, від чого всі були в шоці

Ця історія сталася з, на перший погляд, самими звичайними людьми. В один літній ранок Семен і Дарина помітили дивну річ:...

Життя1 день ago

Наш син відвернувся від нас. Не розумію, в чому причина. Свого внука ми побачили, коли йому виповнилось 3 роки.

Коли мій син сказав мені, що хоче одружуватись, я була дуже щаслива. Я завжди хотіла прийняти невістку як рідну доньку....

Смакота2 дні ago

Цей ніжний крем підійде для будь-якої випічки! Візьми собі на замітку

Цей рецепт універсальний та підійде до будь-якої випічки. За смаком він дещо нагадує пломбір. Дуже смачно! Інгредієнти: • Жирна сметана...

Facebook