Допоки допомагав бідним – шкодив собі!

Коли я працював в офісі (точніше, керував), то ав нагоду познайомитися з безліччю цікавих людей, інколи серед них траплялися дуже дивні, але таких, як одна пара – я більше ніколи не зустрічав.

Вона – прибиральниця (свою роботу виконувала жахливо, тому я вирішив її змінити згодом, а її попросив тільки виносити сміття), а він – охоронець (який спав прямо на робочому місці) також в цих офісах.
Часто з ними перетинався тому знав їх краще інших. Вони постійно скаржилися на життя, все їм не так, всього не вистачає.

Одного разу ми вирішили колективом влаштувати генеральне прибирання. І по його закінченню до нас прийшла ця жінка.

– Я бачила ви там два ноутбуки відкладали. Вони вам непотрібні? – запитала вона.
– Та ні, вони поламані, а на ремонт зараз немає можливості…. Та й нові у нас є. – відповів я.
– Чи могли б ви нам хоч один дати? В нас діти у школу вже ходять, їм треба комп’ютер, а грошей, щоб купувати нового в нас немає, та й ми б цей відремонтували та нам би вистачало.
– Так, можете брати. Але не знаю чи вони будуть працювати взагалі. Можете брати, навіть 2. Але не знаю, чи буде пуття.
– Ой, та що ви, дякую вам велике. Буду вашою боржницею.

Відтоді ми іноді ще перетиналися, але вона нічого не говорила. Доки одного разу вона не залетіла в офіс з криками…

– Та, як ти міг віддати мені неробочий ноутбук? Невже ти не знав, що ми бідні та й ремонт для нас дорогий! Тепер ти маєш віддати нам гроші за ремонт, а інакше мій чоловік поб’є тебе і ми напишемо на тебе заяву!

З цими словами вона вийшла. А весь офіс перебував в шокові. Згодом до мене намагався пристати її чоловік та не випустити мене з офісу, але в нього не було на це причин, тому нічого не виходило. А жінка навмисно вимазувала мені двері, але це також не було для нас проблемою.

Згодом мені прийшла скарга з податкової за продаж ноутбука без видачі чека. Але я їм все пояснив і скарга була усунута.

Помагайте людям, але будьте обережні, щоб не нашкодити собі!

HistoryTime