Я ж зовсім одна залишилася! Кран потік – ціла проблема!

Стою біля під’їзду, чекаю маму. А на лавочці розмовляють дві жінки похилого віку:

– Я ж зовсім одна залишилася! Кран потік – ціла проблема! Що мені робити?! Кран-то новий я сама купила абияк, а сантехніка викликати боюся! Стільки бандитів розвелося! Хто його знає?! Дасть по голові, чи багато мені треба! Або обдурить, всі гроші витягне, ще й повинна залишишся. Ну і натопчете, звичайно.

Але полагодила (гордо)!

Сестра допомогла. Каже, пришлю я тобі сантехніка не бандита, не бійся.

Приходить. Жінка! Я обімліла. Молода, худорлява, в робочій одежі. Ящик свій поставила і в капці перевзуватися почала.

Я думаю – ну сестриця, ну жартівниця, посміятися наді мною! Що ця … зробить? Не буду платити!

manas.kz

А ця старий кран моментально згорнула (ну не моментально, повозилася маленько, він там присох намертво). Новий витрусила, а там железячек повна коробка. Вона знай їх бере і посміхається.

Я питаю, – а чи багато у тебе замовлень, мила?

А повно, відповідає. Пенсіонери, особливо самотні, всього бояться, нікого до себе пускати не хочуть, а до жінок все-таки довіри більше. Ми з напарницею працюємо, вона пральки підключає, посудомийки.

Люди їх через знайомих знаходять, оголошень вони ніде не пишуть, вже не знаю, чому. І каже так чемно, без матюків або там грубості.

Зробила все добре, прям відмінно зробила, нічого не тече, чисто кругом, ще й слив мені прочистила, в подарунок.

Одне погано, я-то, дурна стара, навіть чаю не запропонувала, але ж у мене ковбаса була!

Так що, якщо треба, телефончик тобі дам, і запитай, по електриці вони не працюють, а то у мене торшер барахлить.