Connect with us

Цiкаво

Історія про дбайливого пітбуля переверне ваше уявлення про бійцівських псів!

Більшість людей з обережністю відносяться до собак бійцівських порід, що не дивно. Ці тварини дійсно дуже небезпечні. Але ця історія доводить, що характер залежить не від породи.

Коли молоді люди Грег і Саманта зустрілися, у кожного була своя собака. Тварини не змогли знайти спільної мови. Однак це не завадило парі стати чоловіком і дружиною. Правда, Грега дуже турбував вихованець його дружини – помісь пітбультер’єра і лабрадора по кличці Зак.

Особливо переживав хлопець після того, коли Саманта народила дочку Лору. Грег не знав, як Зак буде реагувати на немовля. Але з того самого дня як малятко з’явилося в їхньому будинку, собаки стали самими відданими няньками. Вони готові були годинами гратися з донькою своїх господарів.

 

Зак став справжнім охоронцем для дівчинки. Щоночі він стеріг сон Лори. А перед цим він чекав поки малятко закутують, погодують і покладуть спати. Далі вже починалося його «нічне чергування». Так тривало протягом декількох років і стало своєрідним сімейним ритуалом. Після цього вже й Грегу почав подобатися пес його дружини. Між собою собаки також перестали сваритися.

Одного разу в будинку сталася трагедія. Сусід підсипав отруту в їжу для Зака. Пес потихеньку згасав, лежачи на кухні. Дівчинка стійко витерпіла сцену прощання з найкращим другом, не зронивши ні сльозинки.

О восьмій вечора дівчинку повели спати. Перед своєю кімнатою Лора не витримала і розридалася. Це почув другий песСем. Він миттєво прибіг до доньки Грега і Саманти і ліг з нею. Він поклав лапу на неї так, як це робив Зак. З того самого вечора Сем замінив пoмерлого Зака в ролі нічного охоронця Лори. Пройшов вже не один рік, а ритуал так само відбувається щовечора.

Подiлись з друзями:
Advertisement

Trending