Купив будинок в надії на спокійну старість, але підсумку – самотність і тривога. Вибір не для кожного

В основному шкодують про переїзд в свій будинок молоді, які скоїли цей необачний вчинок несвідомо, на емоціях, які не прорахували наслідків. Але юності властиві помилки: ще незрозуміло чого хочеш від життя, орієнтуєшся на тренди і понти.

Сусіди по вулиці купили будинок і вже кілька років живуть в одній відремонтованій кімнаті. На решту не вистачає. Витрачати все зароблене на ремонт не хочеться. Молодість, вона одна, і швидко проходить. Але в місто не повертаються. Може соромно визнати свою поразку, а може просто немає можливості продати будинок і купити гідне житло в місті.

Дорослі люди більш виважено підходять до настільки важливого рішення. Тому рідше бувають розчаровані своїм вибором. Але один мій буркотливий сусід все скаржиться, що тут йому самотньо. Цілий день сидить в будинку, на вулиці мало пенсіонерів, в основному молодь. Господарює: будує, перебудовує, облагороджує, але без задоволення.

Звик все життя щось робити і робить. Але якщо раніше були цілі і бачив сенс, то тепер на автоматі. Життєвий фон стає сірим. Напевно, справа не в будинку, але йому зручніше так вважати. Бачить причину своїх бід. Збирається повернутися в квартиру, в якiй прожив довгі роки, де знає багатьох людей.

А будинок – це джерело тривоги. То без світла залишишся, то снігом завалить, а якщо серце прихопить, то швидка не доїде. У квартирі безпечніше і простіше. Застрахувався від потопу і ніяких тривог. У будинку потрібно постійно щось робити. А якщо захворієш? Сніг сам себе не прибере.

Це в квартирі спокійно відлежався. А з роками і сил менше і хвороб більше. А всі ці квіточки – пташки для ніякого задоволення не принесуть, коли проблеми наваляться. Така ось позиція у людини.

Зовсім інший погляд на ситуацію у моїх батьків, що живуть в будинку 8-й рік. Їх силоміць не затягнеш назад в місто.

Мама каже, що переїхати з квартири в свій будинок і звикнути до нового способу життя легше, ніж по зворотній схемі. Внутрішньо відчуваєш свободу, та й до землі ближче. Єдине, що напружує – відсутність магазину і аптеки в крокової доступності. Потрібно пару кілометрів проїхати.

А, що стосується страхів майбутнього, то вони взагалі зникли. У квартирі постійно відчували тривогу і хворіли. Зараз стало спокійно і енергії додалося. Спиться особливо добре. Регулярна активність, лазня і свіже повітря – натуральні антидепресанти.

Сам помічаю, коли сиджу в квартирі, то відразу тягне прилягти і втекти від реальності в інтернет. Як тільки приїжджаю в будинок, з’являється активність і підійматися настрій.

Турбот вистачає. Розсудливість і дисципліна допомагають планувати справи, не відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. Здорово допомагає по господарству сучасна техніка.

У мами в будинку бігає робот-пилосос, є посудомийка, електровіник мийка, духова шафа, пралка і т.д. У городі допомагає тример, автомийка, крапельний полив. Коли потрібно сестричка привозить культиватор. На випадок відсутності світла, страхує бензиновий генератор.

Нещодавно придбали нову мультиварку. У порівнянні зі старою, просто космос. Але все одно не так смачно, як в дитинстві у бабусі з печі. Так, як в дитинстві вже не буде, але буде по-іншому і не факт, що гірше. Головне навчитися розуміти себе та свої бажання, тоді і помилок буде менше, а задоволення від життя більше.

А Вам де краще? В будинку чи в квартирi?