“Здоров’я не так корисно, як хвороба”. Для чого Бог посилає людям недуги?

Ми вже писали про афонських старців, слова яких відрізняються філософською мудрістю і змушують задуматися. Старці говорили, що багато людей приходять до віри під час хвороб, починають частіше замислюватися про свій зв’язок із Всесвітом, починають спілкуватися з вищими силами.

На їхню думку, всупереч розхожій думці, хвороба – це не завжди покарання за гріхи, а навпаки в більшості випадків велика милість.

Адже за статистикою багато просвітлені люди тяжко хворіють, а ті, хто живе без будь-яких моральних принципів, живуть довго і залишаються здоровими.

Афонські старці міркували про те, для чого ж людині даються недуги. Так, Преподобний Порфирій Кавсокаливит говорив, що здоров’я кожної людини – як морська хвиля, воно то приходить, то йде, і служить педагогічним цілям Божим, прихованим від самої людини.

Архімандрит Єфрем писав, що “біль веде до радості”, до свого роду духовного пробудження. Адже під час хвороби людина починає уважніше ставитися до себе, до своїх вчинків і думок.

Преподобний Паїсій Святогорець сам страждав онкологією і говорив, що зрозумів сенс життя по-справжньому тільки завдяки своєму недугу. Він також говорив, що Бог знає, як зцілити цю хворобу, але не дає людям ліки, тому що завдяки цій хворобі “наповнюються райські обителі”.

Звучить, звичайно, приголомшливо, але саме так вважав цей афонський старець. В якості підтвердження своїх слів Паїсій наводив слова Христа, сказані апостолу Павлу:

«Сила Моя в немочі звершується». І додавав: “Чим більше страждань завдає хвороба людині, тим сильніше він очищається і освячується, треба тільки переносити це випробування без нарікання і з радістю”.

Паїсій також пояснював, що то не Бог насилає на людину нещастя, але він дозволяє цьому статися, щоб виховати, напоумити людину. Щоб той згадав про Бога і попросив його про допомогу.

Однак багато хвороб трапляються тільки з тими людьми, які здатні змінитися в кращу сторону, тобто вони фактично вибрані. “Тілесна хвороба зцілює хвороби духовні!” – говорив Паїсій.

Архімандрит Софроній, наприклад, писав, що під час хвороби серце людини стає схоже на благодатний родючий ґрунт, на якому виростає любов.

А старець Йосип Ісіхаст говорив, що все, що посилається людині, йде тільки йому на користь. Що значить: якщо ви захворіли, значить, вам потрібно засвоїти якийсь життєвий урок.

Афонські старці пропонували приймати свою хворобу з вдячністю і звертатися до вищих сил з проханням зцілити душу, тоді зцілиться і тіло.

А що Ви про це думаєте?