10 років я працювала на благо сім’ї моєї доньки, а тепер вони хочуть від мене відпочити

Минуло одинадцять років з тих пір, як моя єдина донька вийшла заміж. Її чоловік мені одразу припав до душі. Остап – це розумний, освічений чоловік, достатньою мірою галантний і ввічливий. Коли Соломія стала його дружиною, я не могла натішитися.

Рік потому вони потішили мене новиною, що я стану бабусею. Оскільки я виходила на пенсію через медичні причини, донька запропонувала мені переїхати до них. Вона сказала, що їй потрібна буде допомога з дитиною. Я радо поїхала до них.

Протягом десяти років я дуже старанно працювала в домі. Готувала їжу, прала одяг, мила підлоги та шафи, виховувала двох онуків, щоб Соломія й Остап почувалися добре та могли зосередитися на роботі та заробітках.

Одного разу вони повідомили мене про прикру новину.

Вони відправлялися з дітьми на закордонний відпочинок. Без мене. Чому?

Тому що вони захотіли відпочити від мене. Вони стільки років ставилися до мене як до служниці та няні. Я не можу стримати сліз.

Протягом 10 років я працювала на добробут родини моєї доньки, а тепер вони хочуть від мене відпочити.