Connect with us

Життя

Директор сільської школи закрутив роман з прибиральницею, а от дочку признавати не захотів

Avatar photo

Published

on

Марина була першою дівчиною на селі. Працювала в школі прибиральницею. Була працьовитою та вродливою. Багато хлопців женихалося до неї, а покохала вона директора школи. Дарма, що той був старший одружений чоловік. Мирон Петрович, зрадив своїй дружині Ірині Євгенівні, яка теж працювала в школі вчителем біології. 

Незабаром Марина народила донечку Анастасію.Все село гомоніло, бо всі знали, хто є батьком Асі.

Дівчинка дуже була схожою на батька. Ірина Євгенівна забрала синів, звільнилася з роботи і поїхала до батьків на Львівщину. Втікла від сорому та людських безглуздих розмов. Мирон Петрович теж незабаром звільнився з роботи і поїхав до родини, бо синів неймовірно любив.

Джерело:osoblyva.com

Ася росла славною дівчинкою. Добре вчилася в школі, допомагала мамі по господарству.Дівчина закінчила школу із золотою медаллю, але на державне навчання вступити не вдалося. Подружки мали гірші оцінки, а вступили до університету. Головне- мати блат. Ася змушена була піти працювати прибиральницею у школі. В Марини серце кров’ю обливалося, що її єдина донька, її розумниця мусить мити підлогу, коли її ровесники, до того ж не такі розумні, як вона, сиділи за студентськими лавами.

Через рік до школи по направленю приїхав молодий учитель хімії Дмитро. Він закохався в Асю, потім вони одружилися.Його батьки були не в захваті  від новини, що їхня невістка  без вищої освіти. Закохані одружилися. Ася вступила на заочну форму навчання у педагогічний університет. На четвертому курсі вже викладала географію у рідній школі.

Минуло 20 років. Сьогодні Анастасія Миронівна чудова мама і дружина, а також директор школи у рідному селі, де колись працювала прибиральницею. Колишні випускники  організували традиційну зустріч, запросили колишніх учителів, у тому числі й Мирона Петровича  з дружиною. Мирон Петрович  приїхав один. Ірина Сергіїна  не захотіла приїхати. Мирон Петрович знав, що у нього є дочка, проте як склалася її доля не знав.

Та коли побачив директорку школи — його наче окропом обдали. Зрозумів, що перед ним — донька. Ну дуже вона була схожою на нього.  Він побіг до сусідки, яка жила поруч, попросив зрізати букет троянд.

—Пробач мене, донечко… Прийми цей букет.

Ася знала все про батька. Мама їй все розповіла, коли дівчинка підросла.

— Дякую, тату, — відповіла, прийнявши букет, — і сльози радості покотилися з очей обох.

Селяни ще довго обмивали кістки, смакували подробиці. Бо доля кожної людини як на долоні.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 1 =

Також цікаво:

З життя21 хвилина ago

Дванадцять років обов’язку. Дванадцять років непохитної вірності.

Дванадцять років служби. Дванадцять років бездоганної відданості.Мене звати Ярослав, і я поліцейський. Усі ці роки я ніколи не був самотнім....

З життя25 хвилин ago

Пес щодня приходив на цвинтар до господаря і рив землю: усі думали, що він сумує, аж доки не дізналися жахливу правду

Пес щодня приходив на цвинтар до свого господаря та рив землю: усі думали, що тварина просто сумує, доки не дізналися...

З життя52 хвилини ago

Повернення в пустий дім: 50 років самоти

Я ніколи не думав, що я чоловік пятдесяти років, технар до глибини душі, мовчазний, замкнутий, навіть похмурий, як казала моя...

З життя52 хвилини ago

Лише з третьої спроби

Тільки з третього разу Скільки треба випробувати гіркоти, втрати близьких, через що пройти, щоб зустріти справжнє щастя? Про це часто...

З життя2 години ago

Від королеви до божевільної: як я проковтнула сльози

Ковтаючи сльози: як із матері-королеви я перетворилася на божевільну стару У цьому світі я завжди була сама. Із самого дитинства....

З життя2 години ago

Я стану бабусею… Як прийняти, що вона старша за мого сина на 12 років?

Та ось, слухай Стану бабусею, але як змиритися з тим, що вона старша за мого сина аж на 12 років?...

З життя3 години ago

Після року самотності: ми знайшли одне одного і тепер щасливі!

Після стількох років самотності: ми знайшли одне одного і тепер справді щасливі! Мене звати Оксана, мені 54 роки. І ще...

З життя3 години ago

Щоб майбутнє стало яскравішим

Знову Настя прокинулася від голосної лайки на кухнімама з татом, як завжди, сварилися, а ще їхні друзі, що прийшли ввечері....