Життя
Донька заміж не поспішає. Тому я вирішила сама їй чоловіка знайти
Моїй доньці вже 28 років, а про сім’ю вона не думає. Ще трохи і прощавай жіноче щастя! Або вискочить за першого кращого.
Не розумію, чому в неї так все не склалось? Оксанка в мене красуня, дуже розумна, 3 мови знає. Має розкішну фігуру, довше волосся. Та загалом чудова дівчина! Але чомусь в особистому житті їй не щастить.
Залицяльники в неї якісь недолугі. Жодного я б не хотіла у зяті. 3 роки в неї вже ніяких стосунків не було. Тільки робота і дім. А у вільний час Оксана або телевізор дивиться, або книги читає. Спостерігаю я за нею і ледь не плачу. А вона мене заспокоює. Каже, ну не вийду я заміж то що? Заробляю я добре, жити маю де, для чого мені чоловік?
pixabay.com
А я так хочу, щоб в неї була повноцінна сім’я. А дітей коли народжувати планує? Ось я і вирішила їй допомогти. Але навіть не знаю, чи варто. Не хочу, щоб вийшло як завжди. Навіть не знаю, чим можу їй допомогти.
А як би ви вчинили на моєму місці?
У новорічну ніч, коли вся родина зібралася за святковим столом, дочка разом із чоловіком приготували сюрприз
У новорічну ніч, коли вся наша родина зібралася за святковим столом, моя донька Соломія та її чоловік Борис вирішили влаштувати...
«Хай вони живуть з тобою! Адже ти його так виховала!» — кричав у слухавку мій колишній чоловік.
«Нехай вони живуть у тебе! Ти ж його таким виховала!» — гуло в трубці голос мого колишнього чоловіка, Бориса. Його...
Дама в алом
Женщина в алом Холодным утром в городке Сосновск, где ветер гнал по перронам жёлтые листья, я заметил её на станции...
«Яке хрестини в ресторані? Потрібно ж подарунок вибрати!»
Уві сні мені снилося, як я сказала чоловікові: «Остапе, які ж то хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок...
Я тихо вийшла в коридор і побачила, як мій чоловік непомітно кладе гроші в кишеню пальто матері, поки вона весело спілкується за столом.
У темряві коридору я несвідомо побачила, як мій чоловік Іван непомітно вкладав у кишені маминого пальта купюру. Свекруха, Ганна Михайловна,...
«У тебе вже чотири квартири, навіщо ще одна? А ми з матір’ю куди, на вулицю?»
Одного разу давно, коли ще життя було інше, а серця тепліші, сталася в нашому родині історія, що досі болить. “Оленко,...
Хіба можна не помітити мене?
“Як можна на мене не звертати уваги?” — сердилася Ярина, вивчаючи себе у дзеркалі й підфарбовуючи пухкі губи. “Нічого, незабаром...
Жизнь без страха одиночества
Утро растворилось в мертвенной тишине. Подъезд, как всегда, дышал затхлым воздухом — смесью кошачьего корма, старого линолеума и чего-то сладковато-приторного,...