Життя
Мені 46 років і я вагітна. Що робити далі, я не знаю
Мені 46 років і нещодавно я дізналась, що вагітна. Я живу сама. В мене є двоє дорослих дітей, які живуть окремо. З чоловіком після 20-ти років шлюбу ми розлучились. В один момент ми почали дуже дратувати одне одного. Тому, по тихому розлучились і роз’їхались.
Діти намагаються приїжджати до мене, але це не допомагає від самотності. Саме самотність я відчуваю останні роки.
Нещодавно в мене були стосунки з одним чоловіком. Я закохалась в нього так, неначе мені 20. Він одружений та має свою сім’ю. Розум все ж взяв верх над емоціями і стосунки ми розірвали. А через деякий час я дізналась про вагітність.
Я не знаю, що тепер робити. Народжувати в моєму віці страшно і я б навіть сказала, що небезпечно. Є ризик і для мене, і для дитини. Я розумію, що така пізня вагітність має багато протипоказань, але я так хочу народити цю дитину. Я забуду про самотність, подарую нове життя, і буду приділяти весь свій час дитині. Я буду робити все, що в моєї дитини було все.
pixabay.com
А ось мої діти мене не підтримали. Кажуть, що я в 46 років просто «залетіла». Зараз я не знаю, як мені жити далі. Я боюсь навіть до лікаря йти. Напевно, там теж мене засудять. Що мені робити?
«Які хрестини в ресторані без подарунка?»
«Пане Миколо, які це хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок придбати» — промовила я до чоловіка, дізнавшись, що...
У новорічну ніч, коли вся родина зібралася за святковим столом, дочка разом із чоловіком приготували сюрприз
У новорічну ніч, коли вся наша родина зібралася за святковим столом, моя донька Соломія та її чоловік Борис вирішили влаштувати...
«Хай вони живуть з тобою! Адже ти його так виховала!» — кричав у слухавку мій колишній чоловік.
«Нехай вони живуть у тебе! Ти ж його таким виховала!» — гуло в трубці голос мого колишнього чоловіка, Бориса. Його...
Дама в алом
Женщина в алом Холодным утром в городке Сосновск, где ветер гнал по перронам жёлтые листья, я заметил её на станции...
«Яке хрестини в ресторані? Потрібно ж подарунок вибрати!»
Уві сні мені снилося, як я сказала чоловікові: «Остапе, які ж то хрестини в ресторані? Треба ж ще й подарунок...
Я тихо вийшла в коридор і побачила, як мій чоловік непомітно кладе гроші в кишеню пальто матері, поки вона весело спілкується за столом.
У темряві коридору я несвідомо побачила, як мій чоловік Іван непомітно вкладав у кишені маминого пальта купюру. Свекруха, Ганна Михайловна,...
«У тебе вже чотири квартири, навіщо ще одна? А ми з матір’ю куди, на вулицю?»
Одного разу давно, коли ще життя було інше, а серця тепліші, сталася в нашому родині історія, що досі болить. “Оленко,...
Хіба можна не помітити мене?
“Як можна на мене не звертати уваги?” — сердилася Ярина, вивчаючи себе у дзеркалі й підфарбовуючи пухкі губи. “Нічого, незабаром...