Connect with us

Цiкаво

Секрети щастя, про які розповідають ченці

Published

on

Напевно, немає на землі такої людини, яка б не мріяла стати щасливою. Але, уявлення про щастя у кожного своє. Ми розповімо про секрети щастя афонських ченців.

1. Віддавати більше, ніж брати
Щоб бути щасливим потрібно ділитись радістю з ближніми. На перший погляд, це зовсім не секрет і зробити це дуже легко, але вміти щиро любити та не просити нічого взамін справді рідкість. Хто зуміє віддавати більше, ніж брати, той обов’язково стане щасливим.

2. Чисте серце
Добре, чисте та милосердне серце – вірний шлях до щастя. Роблячи добрі справи, ми вселяємо в наше серце добро, яке робить нас щасливими. Навіть маленька допомога іншим може зробити людину щасливою, мотивувати та надихнути на добрі вчинки.

3. Віра в Бога
Це найважливіший секрет афонських ченців. Віра, повага, надія та любов до Бога – найголовніший аспект щастя. Саме Бог може допомогти у важких життєвих ситуаціях, потрібно вірити та молитися. Але, про Бога потрібно пам’ятати завжди, а не тільки у важкі часи.

4. Тверезий розум
Ця проста притча яскраво ілюструє, що зовнішні обставини не впливають на наше почуття щастя. Це чудове відчуття знаходиться в нас самих, щоб вистояти у важких ситуаціях та не втратити почуття щастя, потрібно мати тверезий розум.
«Чоловік, який зовсім не всім плавати, в паніці борсався в річці. Він підіймав хмару бризок та почали з’являтись хвилі. Ці річкові хвилі чоловік сприйняв як небезпечну течію та почав боротися з нею. Після кількох невдалих спроб він зрозумів, як треба себе поводити, щоб легко триматись на воді та помалу доплив до берега. Вибравшись з води чоловік побачив, що на річці немає ніяких хвиль та небезпечних течій. Тоді він зрозумів, що боровся з хвилями, які створював сам. Отже, всі нещастя створюємо ми самі. Щоб вони закінчились в першу чергу потрібно привести думки в порядок. Для цього і потрібен тверезий розум».

5. Задовольняти свої потреби малий.
Чим більше людина зациклена на своїх бажаннях, тим більші стають її апетити. Людині завжди мало. Мало грошей, мало часу, мало свободи або ж мало можливостей. Людина не вміє зізнаватись, коли вона вже наситила свої основні потреби. Це можна бачити на прикладі дуже заможних людей. Їм все мало і мало. Це замкнуте коло, адже, людина ніяк не може насититись і тим самим, маючи дуже цінні речі навіть не помічає цього та прирікає себе на нещастя.

6. Звільнення від тривоги
Щоб відчути себе дійсно щасливим потрібно жити природним життям, прости. Таким, в якому немає місця зайвої розкоші, марним тратам, дивним примхам та бажання отримати все, що є в цьому світі.
Ченець розповів, що одного разу до нього в келію зайшов один лікар з Америки, який розповів про їх життя. А саме про те, як люди перетворились у машини. Вони працюють весь свій час, щоб у кожного був свій власний автомобіль. Крім цього, для комфорту в кожного має бути власний ноутбук, телевізор та найновіший смартфон. Ось так люди працюють, втомлюються та не бачать реального життя. Що спільного у цій гонці за матеріальними благами зі справжній життям?

7. Вміння пробачати
Кожен, хто прагне до щастя повинен вміти пробачати ближнього, адже прощення – одна з найважливіших християнських чеснот. Прощаючи когось людина звільняє себе та своє серце від вантажу образ. Якщо прощаєш ти – прощають і тобі, такий всесвітній закон. А якщо ж не прощаєш – то і тебе не простять.

Джерело: pixabay

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять − 1 =

Також цікаво:

EN39 хвилин ago

I Left My Bride at the Altar — and Drove Straight to the Lighthouse

I left My Bride at the Altar — and Drove Straight to the Lighthouse The wind off Sheepscot Bay was...

FR50 хвилин ago

Parfois, un morceau de papier peut déchirer une vie. Le mien tenait dans une enveloppe banale, glissée sous ma porte par une main anonyme, un matin d’août étouffant à Bayonne. L’Adour charriait des odeurs de vase, et la chaleur rendait les rues du Petit Bayonne collantes. Ce bout de papier, un simple devis, m’a glacée plus sûrement qu’un vent d’hiver. Il était adressé à ma mère, Colette, et détaillait le coût d’une pierre tombale. Une pierre tombale. Pour elle. Vivante.

Le document n'était pas sollicité par elle, mais par ceux qui se prétendent ses enfants. Ceux qu'elle a élevés, nourris,...

FR1 годину ago

Le phare de la Roche-Noire

La lumière s’est éteinte dans le restaurant au moment même où je posais la main sur la bouteille de champagne...

З життя2 години ago

A Fated EncounterHe didn’t know then that this chance meeting would unravel a secret buried for thirty years.

—Mary…—John looked at his wife and let out a heavy sigh.—I’m sorry, but this year’s trip to the seaside will...

FR2 години ago

Rien que pour toi

Pendant vingt-neuf ans, j’ai pensé que ma sœur était juste douée pour le ménage. Qu’elle aimait repasser mes chemises, préparer...

FR2 години ago

Trente-huit en deux semaines

Je m’appelle Antoine Vernier. À trente-huit ans, je possédais ce dont les gens rêvent sans oser le dire à voix...

ES4 години ago

La carta que nunca dejé en el ataúd

El día del entierro de doña Rosa me quedé junto a los cedros, con un sobre amarillo en el bolsillo....

FR4 години ago

Le prix de la douleur

L'été est toujours chaud à Bordeaux. Pas cette chaleur sèche, mais une touffeur épaisse qui remonte de l'estuaire de la...