Connect with us

Життя

“Заберіть вашого чоловіка назад!” – просила його коханка!

Avatar photo

Published

on

“Сонечко, сьогодні я прийняв рішення піти від тебе до іншої. Все просто — я зустрів її й закохався. Я не хотів робити тобі боляче, але ми ж не можемо керувати нашим серцем, тому вибач, що прощаюсь так. З дому я забрав тільки свої особисті речі, на спільне майно я претендувати не збираюсь. Надіюся, це не зруйнує моїх стосунків з нашою дочкою, тому, коли охолонеш — подзвони, домовимось про мої зустрічі з нею. Вибач ще раз і дякую за ті чудові роки, Руслан.” – таку записку я знайшла після роботи на холодильнику.

Сказати, що я була здивована — нічого не сказати. У нас до цього моменту була чудова любляча сім’я, ми розуміли один одного та й конфліктували дуже рідко, а якщо вже було щось таке, то ми його спільно вирішували. І коли він взагалі встиг? Тож постійно зі мною та донькою був, а тут заявив про якусь коханку. Може то знайома яка наша? Але ж ні, сумніваюся, що хтось з них міг так вчинити.

Через годину після прочитання записки, я почала приходити у себе й розуміти, що у мене ще є донька, тому причина жити далі й не просто далі, а добре — у мене є. Повзти до нього на колінах я точно не збираюсь.
Донька зараз на канікулах у бабусі, а коли приїде, то скажу, що тато у відрядженні й ми якось поговоримо та обговоримо, як це доньці все пояснити.

Поглянула на себе у дзеркало. А я ж загалом хорошенька така. Й не постаріла за чотири року шлюбу, хіба поправилася на кілограмів 5, але то таке, за декілька місяців можна виправити.

Тиждень я жила занурена у роботу, хоча й двічі добряче погуляли з подружками. У неділю мені надійшов дзвінок від жінки, яка сказала, що її потрібно терміново мене бачити й це пов’язано з моїм чоловіком, я вже розуміла з ким йду на зустріч, але особливої злості чи хвилювання не відчувала.

Мене зустріла молода жінка, близько 20-ти років, доглянута, трішки пухкіша та нижча, ніж я.

– Доброго дня, мене звуть Інна, я — коханка вашого чоловіка. – сказала вона відразу.

– Доброго, ну я щаслива за вас. А я тут для чого? – відповіла я байдуже.

– Я вирішила вам розповісти, як це було з початку. Ми познайомилися у кафе, відразу сподобалися один одному. Я надовго розлучилася, тому хотіла відносин, хоча нічого серйозного не планувала, він мені сказав, що у нього нікого не має, я йому й повірила. Десь місяць ми бачилися та добре проводили час. А ось на днях він прийшов до мене і заявив, що хоче жити разом, коли я йому повідомила, що не хотіла серйозних стосунків, то він мені й розповів правду. Ви, вибачте мені, і йому, будь ласка, за таку помилку, і, можливо, він до вас назад повернеться?

– Я не тримаю на вас зла у жодному разі, як вийшло, так і вийшло, але й у своєму будинку я його бачити більше не бажаю.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 6 =

Також цікаво:

З життя48 хвилин ago

The Taxi Halted at the Cemetery Gates. The Young Man Who Stepped Out Approached the Woman Selling Flowers by the Path

The cab pulled up by the iron gates of the cemetery. A young man stepped out and approached the flower...

З життя2 години ago

Why Inna Started Knitting Baby Booties—She Didn’t Even Know Herself

Why Grace started knitting baby booties, she couldnt say. Her daughter had just turned forty. Two years ago, shed been...

З життя2 години ago

Chicago, Winter of 1991: The City Awoke to a Biting Cold That Pierced to the Bone

London, winter of 1991. The city woke to a biting cold that seeped right into the bones. Frost-covered buildings reflected...

З життя2 години ago

Chicago, Winter of 1991: The City Awoke to a Biting Cold That Pierced to the Bone

London, winter of 1991. The city wakes to a biting cold that seeps deep into the bones. Frost clings to...

З життя3 години ago

Seventy and Fabulous! For Her Milestone Birthday, She Chose the Perfect Fabric and Had a Stunning, Elegant Dress Made.

**Diary Entry – 12th October** Today was Mums seventieth birthdaya proper milestone. Shed bought some lovely fabric and had a...

З життя4 години ago

Whom Do You Seek?” – Maria Fyodorovna and Nikolai Stepped Onto the Porch, Gazing at the Visitor. “I’m Here for Maria Fyodorovna! I’m Her Granddaughter—No, Wait, Her Great-Granddaughter! The Daughter of Alexei, Her Eldest Son.

**Diary Entry** I was sitting on the bench, bathed in sunlight, enjoying the first warm days of spring. At last,...

З життя5 години ago

In Any Ordinary City, with Rushed Buildings Racing to Scrape the Sky, Impatient Traffic Lights, and Streets That Smelled of Rain Mixed with Petrol, Worked Angel, a Bicycle Courier

In a bustling city where towering buildings raced each other to touch the clouds, impatient traffic lights blinked, and streets...

З життя5 години ago

Never mind, Slava! Don’t be sad! At least you had a brilliant New Year’s celebration!

“Cheer up, Dave! Chin upat least you had a brilliant New Years!” There it washis hometown. Dave stepped off the...