Connect with us

З життя

Коли сусідка в палаті назавжди змінила життя мами

Published

on

Так сталося, що маму на останньому місяці вагітності поклали на збереження до пологового відділення в Києві. Тиждень вона перебувала в двомісній палаті сама. Мала можливість насолоджуватися тишею, читала книжки, пила чай із татом, який приходив через день із дому. Але на восьму ніч мама отримала сусідку. Жінку привезли вночі, і наступного дня вона не приходила до тями. Мама хвилювалася за її стан, намагаючись переконати себе, що все буде добре.

Згодом жінка опритомніла. У розмові мама дізналася, що її нову сусідку звати Надія. Їй було 37 років, і ця дитина мала стати її первістком. Надія все життя прожила у маленькому селі на Полтавщині й працювала на фермі. На своєму шляху вона зустрічала багато чоловіків, але жоден із них не став її обранцем на все життя. Її кохання зводилися до короткочасних романів, які не мали продовження. Аж раптом один несподіваний вечір із трактористом обернувся для неї вагітністю. Надія вирішила залишити дитину, хоч і розуміла, що її вік може нести ризики для першого материнства. На восьмому місяці вагітності лікарі наполягли на госпіталізації, аби убезпечити здоров’я жінки та малюка.

Мама швидко знайшла спільну мову з Надією. Та виявилася відкритою, доброю жінкою. Вони ділилися одна з одною своїми історіями, підтримували одна одну. Надія розповіла про своє непросте життя, а мама намагалася підбадьорювати сусідку.

Одного разу вночі маму розбудив шум — Надії раптово стало недобре. Її терміново забрали в реанімацію. Наступні кілька днів про неї не було ні звістки, і це викликало в мами дедалі більше тривоги. Медсестри лише обнадійливо казали: “Все буде добре. Почекайте”.

Однієї ночі мамі наснилася Надія. Усміхнена, вдягнута в білу сукню, вона підійшла до мами у сні й тихо сказала: “Мені час іти. Але мою донечку Ангеліну я забрати з собою не можу. Ти ж прийми її до своєї родини… У твоєму сердечку обов’язково знайдеться місце ще для однієї дитини”.

На ранок мама дізналася від лікарів, що Надія народила доньку через кесарів розтин. Дівчинка, хоч і була недоношеною, народилася здоровою. Але на жаль, врятувати саму Надію медикам не вдалося.

Минув тиждень після цієї трагічної події, і мама сама народила двійню. Тоді вона зрозуміла, про яку третю дитину йшла мова в тому дивному сні. Обговоривши це з татом, вони прийняли рішення вдочерити маленьку Ангеліну.

З того часу минали роки, але мама неодноразово бачила Надію уві сні в найважливіші й найважчі миті життя. Надія давала їй поради, які завжди виявлялися правильними. Так вона дякувала за те, що мама колись забрала її донечку в свою родину й подарувала їй велике й тепле серце.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 4 =

Також цікаво:

З життя18 хвилин ago

Минуло два роки, а від доньки жодного дзвінка чи повідомлення. Чому вона не хоче бачити мене напередодні мого 70-річчя?

Минуло два роки. За цей час моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала жодного повідомлення. Вона більше не бажає...

З життя24 хвилини ago

Я – не ваша обслуга!

Мені 62 роки, я живу у Львові й нещодавно пережила ситуацію, яка розбила мені серце. Моя донька, Оксана, та її...

З життя27 хвилин ago

«Запрет на счастье: История женщины между прошлым и будущим»

**5 марта 2024 года** Меня зовут Ольга Сергеевна, мне 45, и жизнь поставила меня перед выбором, от которого сжимается сердце....

З життя28 хвилин ago

Я не служниця та не доглядальниця

Вісім років тому я опинилася у сні, де все було ніби справжнє, але водночас неможливе. Мені 62, і живу я...

З життя31 хвилина ago

Свекруха помітила зміни: сноха стала доглядати за собою, поки син на роботі

**Щоденник батька** Мене звати Олексій Петрович. Мій син, Андрій, та його дружина, Олеся, завжди здавалися ідеальною парою, але тепер я...

З життя55 хвилин ago

Сноха змінилася: стала доглядати за собою, а син захоплений роботою і не помічає змін

Мене звати Олена Петрівна. Мій син, Андрій, та його дружина, Катерина, здавалися ідеальною парою, але тепер я відчуваю, що їхній...

З життя1 годину ago

Чотири роки шлюбу: я утримую чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Олена, живу...

З життя1 годину ago

Брат зник, залишивши всі свої заощадження мені: Чи розповісти про це його дружині?

Мене звуть Оксана. Тиждень тому мій брат, Тарас, з’явився на порозі мого будинку в селі під Житомиром після багатьох років...