Connect with us

З життя

Коли дві породіллі зустрілися: історія про народження та несподіване родство.

Published

on

Одного разу до лікарні привезли дві породіллі. Одна народила дівчинку, а друга через годину хлопчика. Згодом з’ясувалося, що вони сестри.

Марічка і Павло одружені п’ять років. Спочатку планували пожити для себе, а вже потім думати про дітей. Павло працював на будівництві, а Марічка – акушеркою в пологовому будинку. Через шість років Марічка стала задумуватись, чому в них досі немає дітей. Вирішила обстежитись, не повідомляючи чоловіка.

Результати засмутили її: виявилось, що вона не може мати дітей. Увечері вона одразу розповіла про це Павлу, щоб він не страждав разом із нею. Натомість Павло запевнив, що не залишить дружину, і вони більше не поверталися до цієї теми. Марічка важко переживала цю новину. Вибрала професію, щоб допомагати дітям з’являтися на світ, але сама не може народити. З часом біль вщухла, але залишилася порожнеча і усвідомлення, що рано чи пізно Павло може покинути її.

І ось знову до пологового привезли дві породіллі. Одна народила дівчинку, а друга – хлопчика. Невдовзі стало відомо, що ці породіллі – сестри. Їхні батьки навіть не усвідомлюють, що стали бабусею і дідусем. Наступного дня обидві жінки написали відмови. Такого в пологовому ще не було. Після відмови вони втекли.

Вдома Марічка розповіла Павлу про двох новонароджених, від яких відмовились. Вона вирішила, що це єдина їхня можливість мати дітей. Павло одразу погодився: син і дочка – гаразд. Пішов місяць на оформлення документів. І ось Павло зустрічає щасливу дружину біля пологового будинку з двома конвертами. Всі друзі вірили, що близнят народила сама Марічка, настільки вони схожі на неї.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 − 4 =

Також цікаво:

З життя58 хвилин ago

Вечеря привела до розриву

– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...

З життя2 години ago

Щастя в темряві

Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...

З життя4 години ago

Навіть слова вдячності не знайшлося

«Ти навіть дякую не сказав» — Мамо, ну чого ти знову починаєш! — роздратовано кинув Ігор, навіть не відриваючи очей...

З життя5 години ago

МЕНЕ НЕ ВИЗНАЧИМО!

— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов?...

З життя8 години ago

Друге право на помилку.

Як тепер пригадую, таємницю батька Марійка випадково піднющила, прогульнувши школу, аби супроводити подругу Олесю до татуювальника. Забігла вдома переодягтися, бо...

З життя11 години ago

Протягом шести років молода пекарка безкоштовно годувала бездомного, не знаючи навіть його імені!

Шість років молода пекарка Оксана лишала їжу тихому чоловікові без дому – навіть не знаючи його імені. Дні її весілля...

З життя12 години ago

Усе належить мені — крім тебе

— Маріє Павлівно, та подивіться лише на цю красу! — Соломія Гнатівна махала перед сусідкою фотографіями з телефону. — Оце...

З життя14 години ago

Не витримую більше!

Знову ця безглузда музика! – гукала Ольга Павлівна, б’ючи кулаком у батарею. – Пів на третю ночі, а вони там...