Connect with us

З життя

Від вибухового сміху в транспорті у всіх заболів живіт — хочете дізнатися чому?

Published

on

Від веселого та заразного сміху – в усіх пасажирів у маршрутці боліли животи, хочете знати чому?

Після важкого дня на роботі, я, як завжди, взяла сумочку, накинула плащ і побігла на зупинку маршрутки. Якраз під’їхав потрібний номер, і я встигла буквально в останню мить. Застрибнула в салон, почала шукати в сумці гаманець, щоб дістати гроші для оплати, і тут зрозуміла, що залишила його на роботі. Я подумала, можливо, в кишенях є хоча б кілька копійок – і там пусто.

Що ж тепер робити і як оплатити проїзд?

Боже, як же мені ніяково! Водій не зводить з мене очей у дзеркалі та повторює: «Прошу всіх оплатити за проїзд». Я продовжую нишпорити по всіх закутках сумочки в пошуках хоча б однієї гривні, але все марно. Раптом на дотик натрапляю на плитку молочного шоколаду, яку мені подарувала вранці колега з нагоди мого іменин. Як вдало, що я вирішила її взяти сьогодні в сумочку.

І тут мене осяяло: я вирішила заплатити за проїзд не грошима, яких в мене не було, а … шоколадкою. Передала її через чоловіка попереду себе зі словами: «Передайте водію, будь ласка!». Звичайно, всі, в кого вона переходила з рук у руки, починали голосно сміятися.

Нарешті, шоколадка дійшла до водія. Він був здивований, але зовсім не незадоволений, а навпаки. Вирішив підняти настрій усім пасажирам і повернув мені здачу. Уявляєте?! До мене повернулися три шоколадні цукерки і дві карамельки.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + 18 =

Також цікаво:

З життя22 хвилини ago

Дочка, про яку ніхто не мав дізнатися

Донька, про яку ніхто не мав знати Оксана не відчувала провини за те, що просто народилася. Але тягар того, як...

З життя1 годину ago

Путь к счастью с препятствиями

**Препятствие на пути к счастью** Арина рассталась с парнем, с которым, казалось, пережила немало. Их звали Артём и Арина. Вместе...

З життя1 годину ago

Відкриті вікна

Незачинені вікна Оксана вперше за багато місяців почула власний голос. Він звучав хрипко, стисло, ніби пробивався крізь шар пилу, що...

З життя2 години ago

Тато на годину: коли повертається тепло

**Щоденник.** Зауважив хлопчика біля хлібних полиць у магазині. Він стояв нерухомо, немов вибирав не буханку, а чекав когось — того,...

З життя2 години ago

Залишитися — означає існувати

Щоранку Микола виходив із старої хрущовки в спальному районі Черкас рівно о 7:45. Не через те, що йому було куди...

З життя2 години ago

Тайна прошлого в безлюдном доме

Тень прошлого в пустом доме Поздним вечером в небольшом городке Ельцы, где тусклые фонари отражались в лужах на мокром асфальте,...

З життя3 години ago

Новый путь к счастью

Ещё один шанс Варя проснулась с лёгким трепетом в сердце. Сегодня ей исполнялось восемнадцать, и душа наполнялась ожиданием чуда. Больше...

З життя3 години ago

Здається порожньо, але сповнено сенсу

Ніби нічого, але значить багато Оксана їхала у тролейбусі №14, що пробивався крізь засніжений Львів. Сіла біля вікна, втупилася у...