Connect with us

З життя

Тривожний дзвінок доньки: “Тато, швидше приїжджайте з мамою”, і тиша на лінії

Published

on

Все, що вона мені сказала, було: “Тату, спустіться з мамою дуже швидко до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас з дружиною все захололо всередині від слів доньки.

Я забрав свою донечку зі школи. По дорозі додому вона розповідала, яка вона гарна учениця: була слухняною в школі та виконала всі домашні завдання в групі продовженого дня. Я відразу зрозумів, що не просто так вона розповідає про її успіхи за день. Як я й думав, донька зупинилася, повернулася до мене й сказала: “Тату, я ж сьогодні була гарною дівчинкою. А можна я піду погуляти з Оленкою? Ми на роликах покатаємося.” Я не зміг відмовити, дивлячись у ці добрі оченята. Адже у неї дитинство — найкраща пора життя, тож нехай насолоджується ним, як тільки може.

Поки моя донечка каталася на роликах зі своєю подружкою, ми з дружиною готували вечерю та обмінювалися новинами за день. Ми так скучили одне за одним, що, балакаючи, не помітили, як пролетіло дві години. Ми б ще довго сиділи за столом, якби не зателефонувала наша донька. Все, що вона сказала, було: “Тату, спустіться з мамою дуже швидко до мене, будь ласка.” І поклала слухавку. У нас з дружиною все завмерло всередині від таких слів доньки. Ми одразу покинули все і швидко побігли на подвір’я нашого будинку.

Вибігаємо, а там біля нашої донечки та її подруги стоять два великих чоловіка. По дорозі до них у мене в голові було лише те, що говорити з ними я не буду, а почну діяти без слів. Дружина йшла поруч і вся тремтала від страху та переживань за дітей. Вона не розуміла, чого ці чоловіки хочуть від дівчаток.

Як тільки ми підійшли до цих чоловіків, вони почали дякувати нашій донечці за вихованість і доброчесність. А коли ми підійшли ближче, вони почали розповідати, які ми гарні батьки і як добре виховали чудову донечку. Адже вона в такому юному віці вже допомагає людям і рятує від непоправної біди. Ми з дружиною стояли, не розуміючи, що відбувається. Бо йшли сюди з наміром викликати поліцію і розбиратися. А насправді зустріли добрих чоловіків, які подякували нам за таке виховання донечки.

Виявилося, що коли наші дівчатка гуляли, вони побачили двох чоловіків, які виходили з машини, і в одного з них випав гаманець. Чоловік цього не помітив і пішов далі. А донечка під’їхала на роликах, підняла гаманець і наздогнала чоловіка, щоб повернути втрачене. Він був дуже вдячний, бо того дня отримав зарплату, і гаманець був повний грошей. Він почав дякувати нашій донечці та запропонував сто гривень за допомогу. Але вона злякалася і покликала маму з татом, адже ми вчили її не брати нічого від незнайомців.

Зрештою, чоловік все одно дав нам ті сто гривень як знак вдячності. Ми з дружиною вирішили віддати їх донечці, щоб вона витратила їх на свої розваги чи смачненьке. Поверталися додому вже разом, а ми з дружиною йшли, наповнені гордістю, що виховали таку дитину. У душі я був безмежно радий і пишався нами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − чотирнадцять =

Також цікаво:

З життя9 хвилин ago

Мій син залишив сім’ю заради іншої, і я не можу пробачити його.

Моє сердце болить від сорому й болю за свого рідного сина. П’ять років тому мій син, Тарас, зруйнував свою сім’ю,...

З життя13 хвилин ago

Как я с ловкостью избавилась от свекрови и обрела покой

Как я ловко вернула в дом покой, избавившись от свекрови Ровно пять месяцев назад в нашей семье произошло долгожданное чудо...

З життя15 хвилин ago

Чому ти ненавидиш мене, коли я дбаю про всі твої потреби?

Життя в невеликому селі під Вінницею перетворилося для мене на нескінченний жах. Я, Оксана, вже багато років живу під одним...

З життя24 хвилини ago

Чотири роки шлюбу: як я утримую чоловіка

Мені 32 роки, і вже чотири роки я заміжня за людиною, яка стала для мене справжнім тягарем. Я, Соломія, живу...

З життя33 хвилини ago

Даруючи квартиру, я не очікувала, що сина з невісткою не буде на моєму ювілеї.

До свого шістдесятиріччя я готувалася з особливою увагою. Тижнями обдумувала кожну деталь: склала меню, закупила продукти, наперед приготувала улюблені страви...

З життя39 хвилин ago

Я вирішив повернутися до колишньої дружини після 30 років шлюбу, але час було втрачено

Тепер мені 54 роки. І в мене немає нічого. Звуть мене Олег. З моєю дружиною Оленою ми прожили разом тридцять...

З життя45 хвилин ago

Мій подарунок їх не влаштував – квартира виявилася замалою для них

Отак ось… До мого шістдесятиріччя я готувалася з особливою турботою. Дні наперед продумувала кожну дрібницю: склад меню, закупівлю продуктів, готувала...

З життя1 годину ago

Два роки без звістки від доньки: не дзвонить, не пише, а мені вже майже 70

Минуло два роки. Відтоді моя донька жодного разу не подзвонила, не надіслала й рядка. Вона більше не хоче мене бачити,...