Connect with us

З життя

Свекруха була чудова, поки не відмовилася оплатити дитсадок онукові.

Published

on

Свекруха була чудовою, поки не відмовилася платити за дитячий садок онуку.

Моя родина живе дуже скромно. Ми виховуємо сина, якому всього три роки. На початку року я віддала його в дитячий садок і повернулася на роботу, адже моя декретна відпустка закінчилася, але це не сильно вплинуло на наш бюджет. Ми продовжуємо жити в скрутному становищі. Купуємо лише найнеобхідніше, і навіть так ледве зводимо кінці з кінцями.

Щомісячна оплата за садок становила вісім тисяч гривень. Нас це влаштовувало. Ми не віддали дитину на додаткові заняття, бо не мали на це грошей.

Якось до нас приїхала свекруха. Вона залишилася на два тижні. Грала з онуком, водила і забирала його з дитсадка. Після місяця прийшов рахунок з садочка на тринадцять тисяч гривень. Я була вражена! Як виявилося, свекруха вирішила записати онука на кілька додаткових занять, зокрема, логопеда, спорт і танці.

Коли місяць закінчився, я анулювала все. Проте за місяць треба було вже заплатити. Ми з чоловіком почали думати, де взяти гроші. Чоловік запропонував позичити у матері. Так і зробили. Після того, як ми пояснили, на що нам потрібні гроші, свекруха погодилася оплатити додаткові заняття для онука. Після розмови чоловіка з матір’ю я побачила на картці гроші з позначкою “для мого онука”.

Чесно кажучи, спочатку мені було ніяково, що свекруха вирішила нам допомогти. Які з нас з чоловіком батьки, якщо ми не можемо утримувати свого єдиного сина? Потім я звикла до щомісячних переказів від свекрухи і зрозуміла, що в цьому немає нічого поганого. Справді, як коли вона дарує йому іграшки або подарунки.

Свекруха оплачувала заняття онука два роки. Вона ніколи не затримувала платежі. Ми навіть не нагадували їй і не просили. Настав час йти в перший клас. У сина були прогалини у навчанні, і ми хотіли віддати його на приватні уроки, але вони були платні. Протягом цих двох років ми з чоловіком не покращили свою економічну ситуацію. Знову постало питання оплати. Як ми могли підготувати сина до школи без цих занять? Він став би гарним учнем, якби вмів писати та читати. Інакше він міг би відставати від програми.

Я зателефонувала свекрусі і почала вмовляти її відмовитися від занять з логопедом. Син чудово говорив, і логопед вже не був потрібен. А замість цього гроші могли б піти на підготовку до школи. Свекруха обурено заявила, що не буде платити за підготовчі заняття, але логопеда скасує, так їй буде навіть легше.

Через кілька днів я пішла на манікюр, а чоловік з сином поїхали до бабусі. Коли я повернулася додому, побачила, що чоловік роздратований і засмучений. Я відразу зрозуміла, в чому справа. Внук розповів бабусі, що більше не ходить на ніякі заняття, а замість них почав готуватися до першого класу. Мати чоловіка страшенно розлютилася. Вона назвала нас брехунами і звинуватила в підступності. Вона також додала, що більше ми від неї грошей не побачимо і сказала, що повинні повернути їй те, що витратила минулого місяця.

Я зателефонувала їй, запропонувала мирно все обговорити, але вона навіть не захотіла мене слухати. Рішуче заявила, що не дозволить нікому себе обманювати і для неї це занадто, оплату за уроки ми маємо здійснювати самі.

Я не знаю, що тепер робити. Свекруха більше не оплачує додаткові заняття, а чоловік, наче цього всього мало, став на бік матері. Напевно, вона зуміла перетягнути його на свою сторону. Добре впоралася з цим.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 5 =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Пробачити, але занадто пізно

“Запізніле пробачення” — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ніколи більше не дзвони! — Галина Петровна з силою кинула слухавку на...

З життя3 години ago

Не хочу таку доньку

– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...

З життя3 години ago

Я у шлюбу, але самотня в житті

– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...

З життя6 години ago

Вечеря привела до розриву

– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...

З життя7 години ago

Щастя в темряві

Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...

З життя9 години ago

Навіть слова вдячності не знайшлося

«Ти навіть дякую не сказав» — Мамо, ну чого ти знову починаєш! — роздратовано кинув Ігор, навіть не відриваючи очей...

З життя10 години ago

МЕНЕ НЕ ВИЗНАЧИМО!

— Антоне, завітай! — шеф покликав через внутрішній зв’язок. Антон відчував — знову лає. Та й має право. — Прийшов?...

З життя13 години ago

Друге право на помилку.

Як тепер пригадую, таємницю батька Марійка випадково піднющила, прогульнувши школу, аби супроводити подругу Олесю до татуювальника. Забігла вдома переодягтися, бо...