Connect with us

З життя

Свекруха була чудова, поки не відмовилася оплатити дитсадок онукові.

Published

on

Свекруха була чудовою, поки не відмовилася платити за дитячий садок онуку.

Моя родина живе дуже скромно. Ми виховуємо сина, якому всього три роки. На початку року я віддала його в дитячий садок і повернулася на роботу, адже моя декретна відпустка закінчилася, але це не сильно вплинуло на наш бюджет. Ми продовжуємо жити в скрутному становищі. Купуємо лише найнеобхідніше, і навіть так ледве зводимо кінці з кінцями.

Щомісячна оплата за садок становила вісім тисяч гривень. Нас це влаштовувало. Ми не віддали дитину на додаткові заняття, бо не мали на це грошей.

Якось до нас приїхала свекруха. Вона залишилася на два тижні. Грала з онуком, водила і забирала його з дитсадка. Після місяця прийшов рахунок з садочка на тринадцять тисяч гривень. Я була вражена! Як виявилося, свекруха вирішила записати онука на кілька додаткових занять, зокрема, логопеда, спорт і танці.

Коли місяць закінчився, я анулювала все. Проте за місяць треба було вже заплатити. Ми з чоловіком почали думати, де взяти гроші. Чоловік запропонував позичити у матері. Так і зробили. Після того, як ми пояснили, на що нам потрібні гроші, свекруха погодилася оплатити додаткові заняття для онука. Після розмови чоловіка з матір’ю я побачила на картці гроші з позначкою “для мого онука”.

Чесно кажучи, спочатку мені було ніяково, що свекруха вирішила нам допомогти. Які з нас з чоловіком батьки, якщо ми не можемо утримувати свого єдиного сина? Потім я звикла до щомісячних переказів від свекрухи і зрозуміла, що в цьому немає нічого поганого. Справді, як коли вона дарує йому іграшки або подарунки.

Свекруха оплачувала заняття онука два роки. Вона ніколи не затримувала платежі. Ми навіть не нагадували їй і не просили. Настав час йти в перший клас. У сина були прогалини у навчанні, і ми хотіли віддати його на приватні уроки, але вони були платні. Протягом цих двох років ми з чоловіком не покращили свою економічну ситуацію. Знову постало питання оплати. Як ми могли підготувати сина до школи без цих занять? Він став би гарним учнем, якби вмів писати та читати. Інакше він міг би відставати від програми.

Я зателефонувала свекрусі і почала вмовляти її відмовитися від занять з логопедом. Син чудово говорив, і логопед вже не був потрібен. А замість цього гроші могли б піти на підготовку до школи. Свекруха обурено заявила, що не буде платити за підготовчі заняття, але логопеда скасує, так їй буде навіть легше.

Через кілька днів я пішла на манікюр, а чоловік з сином поїхали до бабусі. Коли я повернулася додому, побачила, що чоловік роздратований і засмучений. Я відразу зрозуміла, в чому справа. Внук розповів бабусі, що більше не ходить на ніякі заняття, а замість них почав готуватися до першого класу. Мати чоловіка страшенно розлютилася. Вона назвала нас брехунами і звинуватила в підступності. Вона також додала, що більше ми від неї грошей не побачимо і сказала, що повинні повернути їй те, що витратила минулого місяця.

Я зателефонувала їй, запропонувала мирно все обговорити, але вона навіть не захотіла мене слухати. Рішуче заявила, що не дозволить нікому себе обманювати і для неї це занадто, оплату за уроки ми маємо здійснювати самі.

Я не знаю, що тепер робити. Свекруха більше не оплачує додаткові заняття, а чоловік, наче цього всього мало, став на бік матері. Напевно, вона зуміла перетягнути його на свою сторону. Добре впоралася з цим.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − вісімнадцять =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

Благородний зрадник — історія однієї ілюзії

Шляхетний зрадник — історія однієї ілюзії Ми зустрілися тоді, коли кожне кохання здається долею. Віктор був незграбним, худим хлопцем з...

З життя50 хвилин ago

Благородний зрадник: ілюзія на межі реальності

Поважний зрадник — історія однієї ілюзії Ми зустрілися у час, коли будь-яке кохання здається доленосним. Андрій був незграбним, худим хлопцем...

З життя2 години ago

Що вона відкрила в ньому через десять років

Ох, слухай, це була така зустріч… Ніби вічність минула. Рівно десять років пройшло з того останнього дзвоника в нашій сільській...

З життя2 години ago

Благородна зрада — історія однієї ілюзії

Благородний зрадник — історія однієї ілюзії Ми познайомилися тоді, коли будь-яке кохання здається призначенням. Іван був незграбним, худим хлопцем з...

З життя3 години ago

Як він посмів? Історія тріщини в шлюбі

“Як він сміє? Історія однієї тріщини у шлюбі” – Годі, з мене досить! – гримнув кулаком об стіл Ігор, і...

З життя3 години ago

Як він наважився? Історія однієї тріщини в шлюбі

«Як він сміє?» – сторінка із щоденника «Годі!» – Іван ударив кулаком по столу, аж тарілки дзенькнули. – Щоб більше...

З життя4 години ago

Татова година: повернення тепла

Усередині магазину біля полиці з хлібом він помітив хлопчика. Той стояв нерухомо, немов вибирав не батони, а чекав когось –...

З життя4 години ago

Повернення тепла: тато на годину

Олесь помітив хлопчика у магазині біля полиці з хлібом. Той стояв нерухомо, ніби вибирав не буханку, а чекав когось, хто...