Connect with us

З життя

З відвідинами ветеринарної клініки Феня усвідомила: треба діяти, жити по-старому більше неможливо.

Published

on

Після відвідин ветеринарної клініки Феня усвідомила, що потрібно щось робити, приймати якісь рішення — жити як раніше вже не вийде. Кішка засумувала і почала міркувати…

Феня залізла на підвіконня, попросила блюдце з водою та крапельку валер’янки. Випила, трохи побуянила і почала роздумувати. А тому що, якщо сама про себе не подбаєш, то інші й поготів не згадають про тебе.

У клініці Феня стала свідком розмови своїх господарів із ветеринаром. Коли ті запитали, скільки живуть кішки, лікар відповіла, що бачила майже 30-річних.

Звісно, кішку стривожила ця відповідь — адже люди не вічні. І хто буде доглядати за Фенечкою, коли господарів не стане? І хвилюватися є за що… Тому що вони вже давненько не молоді, їм вже по 24 роки! І взагалі, про що вони думали, коли запрошували Феню жити з собою! Вопіюче безглуздя.

Фенечка виглянула з-за штори — люди взагалі не турбувалися про її майбутнє і займалися своїми справами. Все доводиться робити самій, інакше може бути пізно.
– Феня! Іди поїж! – Покликала кішку господарка.

Фенечка зробила вигляд, що не чує, і тільки коли її покликали вісімнадцятий раз, зволила з’явитися на кухні. «Як же вам зі мною пощастило,» – казала її поза і осанка.

На ситий шлунок думалося краще, і кішка нарешті зрозуміла, що потрібно робити і як вчинити. Вона змусить людей розмножуватися! І сама виросте наступне покоління своїх, особистих людей, свою свиту. Прислугу, в решті решт!

Увечері Фенечка власноруч збила натрудженими лапками подушки, полежала на ліжку — пересвідчилася, щоб було м’яко і зручно. Потім делікатно віддалилася за двері. Гаразд, кілька ночей можна потерпіти незручності — все заради світлого майбуття!

Кішка почала вмиватися, але зупинилася з висунутим язиком… Що ж вона почула!
– Ну зай… Давай не сьогодні. У мене голова болить.

Очі Фенечки засвітилися. Та що ж це собі дозволяє господарка? Феня створила для цих двох усі умови, а ОЦЯ раптом відмовляється!

Кішка увірвалася в спальню пухнастим вихором і, підстрибнувши на ліжко, вдарила лапою дівчину по плечу.
– Зберись, лялька! Мені потрібні нові люди, так що давай — дійте. Досить думати тільки про себе! Інакше вижену!!!

Дівчина засміялася. Роздратована Феня виглядала так кумедно і мило, що її відразу почали гладити чотири руки. Задавши потрібний настрій, кішка тихо “розчинилася”.

Через кілька місяців Фенечка вже не переживала — вона свого домоглася. Її новий, особистий чоловічок вже реагував, коли кішка прикладала голову до живота “старої” господарки. Тепер про майбутнє можна було не турбуватися. Втім, надалі Феня планувала розмножити господарів ще кілька разів.

А коли ці люди стануть старими й безпорадними, кішка усе одно залишить їх собі. Вона ніколи їх не покине, адже вони хороші!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × один =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

Шість років таємної доброти: юна пекарка і бездомний зниклий герой

Шість років пекарка Марійка лишала їжу тихому жебракові — не знаючи навіть його імені! У день її весілля з’явилося дванадцять...

З життя2 години ago

Дочка пробачила, а в мене — гіркота

Олеся пробачила, а я – ні. Віра Петрівна розглядала себе у дзеркалі, поправляючи сірий костюм. Сьогодні Олесці виповнилося тридцять. Перший...

З життя4 години ago

Більше не зноситиму

Валентина Петрівна тримала в руках теплі палянички від Ярини, усміхаючись цьому несподіваному повороту долі. Після розмови вона зрозуміла, що іноді...

З життя7 години ago

Пробачити, але занадто пізно

“Запізніле пробачення” — Не смій мені дзвонити! Чуєш? Ніколи більше не дзвони! — Галина Петровна з силою кинула слухавку на...

З життя10 години ago

Не хочу таку доньку

– Не треба мені такої доньки! – вигукувала Ярина Петрівна, махаючи пом’ятим аркушем паперу. – Сором для родини! Як я...

З життя10 години ago

Я у шлюбу, але самотня в житті

– Сонечко, ну поясни мені, як це тлумачити? – сусідка Валентина Петрівна стояла на порозі з торбинкою в руках і...

З життя13 години ago

Вечеря привела до розриву

– Ти що, з глузду з’їхав? – Тетяна кинула серветку на стіл, келих від цього шатнувся. – Запросити її сюди,...

З життя14 години ago

Щастя в темряві

Останній раз я вгледіла Одарчину фотографію під час нашого візиту до нотаріуса, де її посмішка, така ж тепла й водночас...