Connect with us

З життя

Квартира-потрапляння: Житло в центрі зі своєю історією.

Published

on

Нещодавно потрапила до квартири в центрі Києва, яку здали одразу після смерті власниці. Величезна занедбана квартира з чорним ходом. Нові власники – дуже далекі і, мабуть, дуже жадібні родичі. Вони нічого не винесли, не прибрали, не намагались зберегти. І жити в такій атмосфері було дивно – без дозволу торкатися всього, наче власниця вийшла в магазин за хлібом.

Спершу здавалося, що хтось повернеться, побачить мене і запитає голосом завуча: що це ви тут робите? Але ні, ніхто не прийшов. Біля телевізора клубок муліне. Ґудзики у вазочці. Чеські різнокольорові келихи, гарні, але часто використовувалися – з них явно часто пили вино. За склом фотографія іноземної дівчинки в мантії та шапочці з китичкою. У коморі акуратно запаковані зимові пальта і черевики типу боти. Свіжі календарі у всіх кімнатах – перекидні, відривні, настінні, наче якась манія. Тут слідкували за часом. На кухні у шафці недопиті вітаміни «Кораллового клубу». Тут збиралися жити довго і затишно. Ніяких ліків – ніхто не хворів.

Власниця жила одна у трьох кімнатах. У ванній різні шампуні для кошенят. Усюди сильний котячий дух. Коти тут були на королівському становищі і, мабуть, їх гуртом випровадили слідом за домовиною. І прекрасна бібліотека. Не декоративна, коли сторінки склеєні, а книги підібрані за кольором та висотою. А така жива, читана, видно, що поповнювалася все життя, для задоволення, без снобізму. І альбоми Філонова, і китайська філософія, і Чейз з Устиновою.

А ще багато-багато книг про дідуся власниці квартири. Товстелезних-претовстелезних, набагато товщих за Біблію. На кількох мовах. Усюди про його всесвітню комуністичну значущість, його геній та вдячність народів за його діяння. І ось я прийшла з вулиці, і якби був камін, я могла б підтримувати вогонь за допомогою цієї макулатури. Тоді від неї була б хоч якась користь.

Що залишилось від цієї людини? Київська квартира, здаючи котру, далекі родичі можуть більше не працювати.

Боже, можна померти в будь-який момент, і нічого з того, що було тобі дорогим, вже не буде дорогим нікому. Так, є діти, але й їм не треба нічого мого. У них буде своє. Господи, все, що є у нашому житті матеріального – це такі дрібниці, такі кумедні та незначні речі. Та й самі ми…

Виявилося, що досі у мене була надія на безсмертя)

А тепер ніколи не буду нічого накопичувати, облаштовувати і думати про потім. Життя неможливо облаштувати раз і назавжди, його можна лише продовжувати день за днем.

А накопичувати – лише враження, жити тільки зараз – щоб було що згадати, коли вже нічого не відбуватиметься. Мені показали, що буває ПОТІМ. Нічого. Просто приходять чужі люди, затоптують твої сліди та варять каву у твоїй турці.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 3 =

Також цікаво:

З життя16 хвилин ago

The Beat Went On: The Night the Music Refused to End

The music never stopped. But something changed. A girl walked into a room where she clearly did not belong. No...

З життя3 години ago

At First, Everyone Stood Still

At first, the room stood motionless. A boy kneeling before her. I can help. I promise. A few guests cast...

З життя5 години ago

If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.”If you argue, my son will throw you out onto the street!” the mother-in-law declared, forgetting whose apartment this was.

So listen, I gotta tell you about what went on with my friend Emily and her family, it was such...

З життя6 години ago

The husband’s mistress was flawless. She herself would have picked a woman like her, if she had been born a man.

The husbands lover, Mabel, is a rarity of beauty. If she were a man, James would still pick her. You...

З життя6 години ago

They were prepared to add the little girl’s name to the roster of the missing. Then an old dog hobbled onto the frozen lake and outsmarted all the experts.

They were almost ready to add the little girls name to the list of those lost forever. Then a scruffy...

З життя7 години ago

Her Father Married Her Off to a Beggar Because She Was Born Blind — But What Happened Next Left Everyone Speechless.

Emily had never laid eyes on the world, but she carried its weight in every breath. Born blind into a...

З життя8 години ago

Between Two Fires

Hey mate, let me tell you this story about these two English twins, Sophie and her brother Oliver, who had...

З життя9 години ago

A tense atmosphere filled the business class. Passengers cast hostile glances at the elderly woman as she sat down in her seat. Yet the airplane captain turned to her at the end of the flight.

Remembering now an event that occurred long ago, a tense atmosphere dominated the business class section. Passengers exchanged hostile glances...