Радісна дорога додому: несподівані приємності підняли настрій.

Марічка поверталася додому в піднесеному настрої та всміхалася перехожим. Сьогодні вона отримала розкішну премію, а також позачергову тижневу оплачувану відпустку. І все це за досить складний проєкт, над яким дівчина працювала останні кілька тижнів.

Відпустка, звісно, не така вже й велика, але якщо правильно розподілити час, можна чудово відпочити, почитати і потішити чоловіка різними смаколиками. Він буде радий, що нарешті Марічка може присвятити сім днів родині!

Дівчина прийшла додому, трохи прибрала в квартирі і рушила на кухню з думкою:

— Зварю-но я Василеві його улюблений борщ. Недавно згадував про нього.

І Марічка, наспівуючи, взялася до готування.

Хлопнули вхідні двері. Дівчина вибігла назустріч чоловікові, поцілувала у щоку і відступила назад. Її очі сяяли від щастя.

— Ого, яке в тебе гарний настрій! — вигукнув Василь. — І навіть встигла наварити? — спитав він, уловивши аромат з кухні.

Зазвичай вони приходили з роботи разом. А тут прийшла раніше та ще й борщ готовий.

— Встигла, — кивнула Марічка.

Їй не терпілося розповісти чоловікові про щедрість свого начальника, але вона не встигла.

— Тебе що, раніше відпустили? Якісь проблеми? Чи знову у відрядження?

Василь ставив питання таким тоном, що вони більше нагадували допит. Марічка подумала, що чоловік просто втомився, тому в нього немає настрою. Щоб якось його розвеселити, вона вирішила пожартувати:

— Ні, любий, все нормально. Просто я звільнилася. Ти ж давно мріяв, щоб я не працювала, займалася домом. Ось тепер я повністю вільна!

Василь несподівано зблід, але зібрався з силами і сказав:

— Звільнилася? Ось і добре. Хоч не будеш так втомлюватись. А грошей нам вистачить. Ладно, я в душ, поїм потім.

Марічка розгублено кивнула. Поведінка Василя здавалась їй дивною.

— Чому він так напружився? Адже завжди говорив, що жінка повинна сидіти вдома, створювати затишок, виховувати дітей, а забезпечувати її зобов’язаний чоловік.

Коли Василь і Марічка одружилися, дівчина вже працювала у відомій фірмі. Незабаром її підвищили на посаді. Зарплата, і так не мала, збільшилася вдвічі. Василь просив дружину звільнитися, але Марічка не уявляла себе домогосподаркою.

— І що ти думаєш робити далі? — запитав чоловік після вечері.

Марічка уважно подивилася на нього. Брехати не хотілося, але зрозуміти, чому він так реагує на її звільнення, теж потрібно було: чого хоче Василь насправді, і наскільки щиро пропонував їй кинути роботу.

— Ну, а що мені робити? — посміхнулася дівчина. — Ти хотів, щоб я затишком займалася, то і буду цим займатися.

Василь кивнув і пішов у спальню. Розтягуючись на ліжку, він задумався. Справді, він пропонував дружині піти з роботи, особливо коли вона скаржилася, що обсяги роботи сильно зросли, а зарплату не підвищують. Він просто хотів якось її втішити, заспокоїти, але був упевнений, що вона цього ніколи не зробить.

А що тепер? Справді, у них своя квартира, кредит на машину нещодавно погасили. Зарплата дружини була значно вищою. Виходить, дохід сім’ї помітно зменшиться. А він хотів купити нову модель айфона, придбати ігрову приставку, та й годинник пора змінювати.

— Ні, не зможе вона сидіти вдома, — промайнуло в голові. — Через пару днів побіжить нову роботу шукати.

Василь заспокоївся і заснув.

Однак минуло три дні, а Марічка й не думала починати пошуки.

Дівчина насолоджувалася відпусткою. Вона вирішила нічого не говорити чоловіку і подивитись, чим усе це закінчиться.

Одного дня Василь з’явився додому з усмішкою:

— Дорога, я знайшов тобі роботу. А ти чого така задумана? Ось, дві вакансії. Надсилай резюме.

Марічка в недоумінні дивилася на чоловіка.

— Ну чого ти сидиш? Вставай з дивану і відкривай ноутбук, — підганяв її Василь.

Дівчина слухняно встала.

— Ну що ж, — думала вона, — подивимося, до чого він дійде у своєму прагненні відправити мене на роботу.

Через десять хвилин Василь запитав:

— Відіслала?

— Відіслала, — відповіла Марічка.

Наступного дня чоловік кілька разів дзвонив, щоб дізнатися, чи не запросили Марічку на співбесіду. Він так хвилювався, ніби вирішувалося питання життя або смерті. А після обіду зателефонував і наказав збиратись. Мол, знайшов для Марічки “чудове місце” і потрібно терміново під’їхати туди.

Дівчина вирішила грати до кінця. Вона поїхала з чоловіком на фірму, тільки заходити до офісу не стала: посиділа в коридорі, а Василю сказала, що її не взяли.

— Та що за дурня якась, чому тебе ніде не приймають, — обурився Василь.

Чоловік відвіз Марічку додому і поїхав на роботу. Вона ж відкрила його ноутбук, щоб подивитися, чим цікавиться чоловік і чому він так різко змінився. Раніше вона ніколи цього не робила, але зараз шукала відповіді на свої питання.

Перший пошуковий запит вразив дівчину: “Як змусити дружину піти на роботу”. Вона усміхнулася і стала дивитися далі. Затримок у соцмережах і переписок з жінками не знайшла. Зате виявила безліч сайтів, які переглядав чоловік. Він шукав нову машину бізнес-класу, новий айфон, наручні годинники з шаленою ціною, ігрову приставку.

Марічка задумалася, почала зіставляти факти і раптом чітко побачила те, на що раніше не звертала уваги. Дівчина ніколи не дозволяла собі зайвого, усю зарплату витрачала на сім’ю. Платила кредит за машину, яка була на неї оформлена. Правда, їздив на ній Василь, а Марічці давав машину дуже неохоче.

Грошей у чоловіка не питала. Коли ходили в супермаркет за продуктами, завжди розраховувалась сама. Куди він витрачає свої гроші не цікавилася. І, напевно, даремно. Згадала про комп’ютерне крісло Василя, яке коштувало більше, ніж пральна машина, його швейцарські годинники, постійно міняючісь айфони.

Дівчина спробувала згадати, як давно Василь дарував їй квіти, але не змогла. А подарунки? Він завжди пропонував вибрати їх самій. А потім вона оплачувала подарунок зі своєї карти. Марічка нервово засміялася, але потім заспокоїлася, вирішила влаштувати маленьку перевірку.

Наступного дня вона звернулася до чоловіка:

— Любий, мама просить позичити трохи грошей. Ти ж їй не відмовиш? Тим більше у тебе позавчора зарплата була. Позичимо?

Василь так поглянув на Марічку, що вона злякалася.

— Я тебе забезпечую, ще й матір твою утримувати? — в його голосі звучала явна злість.

— Забезпечуєш? — промовила дівчина, — у нас пустий холодильник, це так ти мене забезпечуєш?

— Треба було сказати, що купити. І взагалі, у мене вже немає грошей… Я собі приставку замовив.

— І що? — Марічка стиснула губи. — Що ще?

— Нічого! Кажу, немає грошей. Я замовлення оплатив. Після обіду поїду забирати.

— А жити на що будемо? — Марічка ледве стримувалась.

— Ну там трохи залишилося. До авансу дотягнемо. Треба худнути, а то в тебе вже пузко з’являється.

Марічка не могла повірити своїм вухам. І це говорить її чоловік, який поводився зовсім інакше зовсім недавно.

— До речі, що там з твоєю квартирою, квартиранти заселилися? — запитав Василь.

— Поки ні, — відповіла дівчина.

— Ну так оголошення дай, щоб бажаючі швидше знайшлися. У тебе ж повно часу. Ти ж тепер дома сидиш, — розпорядився чоловік.

— Та я не буду більше вдома сидіти, Василю. Я зараз зберу речі і до себе поїду, — видихнула Марічка.

Вона пішла до кімнати і стала збиратися. Чоловік і не думав її зупиняти. Можливо, навіть радіти, що позбудеться нахлібниці.

Коли дівчина підійшла до дверей з сумкою в руках, Василь вийшов із кухні.

— І на що ти жити збираєшся? — розсміявся він, — якщо тебе нікуди не приймають.

— А тебе це дійсно хвилює?

— Ми одружені взагалі-то…

— Ти правий, одружені, — кивнула Марічка, — тільки ти якось пізно про це згадав. Ладно, ключі від машини давай. Вона ж на мене оформлена і кредит я сама виплатила. Це дуже легко довести.

— Сама сіла мені на шию, і мене ж у чомусь звинувачуєш? Якщо тобі потрібен був гаманець, треба було за “тата” заміж виходити, — вже кричав Василь.

Марічка засміялася. Вона ніяк не очікувала, що її невинний жарт призведе до таких наслідків.

— Я не сідала тобі на шию. Це просто була невеличка відпустка. У понеділок я виходжу на роботу. Але це вже не важливо. І тебе більше не стосується.

Дівчина вийшла і зачинила двері за собою…