Connect with us

З життя

Дзвінок порушив тишу: Марія відклала в’язання і підняла слухавку.

Published

on

Звінок пролунав о десятій ранку. Оксана Петрівна відклала в’язання і підняла слухавку.
— Ваш онук щойно потрапив у серйозну ДТП. Він винен, — швидко пояснював незнайомий голос. — Розбита дорога іномарка, є постраждалі, а це від трьох до п’яти років ув’язнення… Щоб допомогти онукові уникнути в’язниці, доведеться заплатити!
— Скільки потрібно?
— Двісті тисяч гривень! — категорично заявили на тому кінці дроту. — Готуйте гроші, зараз до вас підійде наш чоловік! І про цей дзвінок нікому, інакше онук потрапить за ґрати!
— Але в мене вдома немає таких грошей, — схлипнула Оксана Петрівна. — Треба їхати в банк, а це на іншому кінці міста.
— Виходьте на вулицю, до будинку під’їдуть сріблясті «жигулі» і відвезуть туди, куди потрібно. І пам’ятайте — нікому ні слова! Це в інтересах вашого онука.
Проїхавши пів міста і зупинившись біля банку, водій приклав палець до губ.
Оксана Петрівна відповіла йому тим самим. Вона повернулася за півгодини:
— Пін-код від картки забула, — важко зітхнула вона. — На дачі потрібно перевірити. Він у мене там у зошиті записаний…
Дачу, що була за тридцять кілометрів від міста, Оксана Петрівна залишила з двома сумками картоплі та сіткою цибулі.
— Завантажуй у багажник і поїхали! — сказала вона водію, який вже занудьгував.
— У банк? — перепитав він.
— Додому, — кинула Оксана Петрівна. — Не з картоплею ж у банк їхати?! А дорогою біля супермаркету зупини, треба хліба і молока купити…
Водій насупився, але мовчав. Темніло. Парубок нервував, а Оксана Петрівна була спокійною як ніколи.
— Замість сидіти без діла, допоміг би бабусі, — зауважила вона, виходячи з машини. Шахрай покірно поплівся за нею на п’ятий поверх. А там його вже чекали співробітники поліції.
— А як же онук?! — розгубився затриманий.
— Немає у мене ніякого онука, — спокійно відповіла майже жертва шахрайства. — Як, втім, не було і ніякої ДТП з постраждалими. Я вас одразу викрила!
— А навіщо ж тоді в банк їздити?
— Щоб за квартиру та телефон заплатити.
— А на дачу?
— Щоб картоплю та цибулю додому перевезти, — пояснила Оксана Петрівна. — Іди-іди! Я тобі не бабуся з котом, а майор поліції у відставці!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 11 =

Також цікаво:

NO3 хвилини ago

Pappa, han ligner på meg» – så åpnet faren papirposen

Vannet fra fontenen på Jernbanetorget sprutet lydløst i det kjølige ettermiddagslyset. Folk hastet forbi med pappkrus fra Kaffebrenneriet, en gatemusiker...

UA18 хвилин ago

Двадцять років я шукала вас

Лютий дощ періщив по бруківці, заганяючи перехожих під дахи. Маленька дівчинка тулилася до вітрини старої їдальні на розі Воздвиженської. Скло...

IT1 годину ago

La cena che spezzò l’orgoglio

La cena che spezzò l’orgoglio Villa Rossi splendeva nella notte come un gioiello posato sulla collina di Posillipo. I lampadari...

CZ2 години ago

Šaty, ve kterých jsem přivedla na svět syna, jsem si vzala i na jeho svatbu. Nevěsta pak řekla něco, co nikdo nečekal.

Když jsem překročila práh kostela svatého Jakuba v Brně, okamžitě mě udeřilo to ticho. Tedy ne ticho – spíš to...

BG2 години ago

Платъто

Църквата „Света Петка“ в Пловдив ухаеше на свещи и рози. Аз стоях на прага и стисках избелялата си чанта, докато...

NL2 години ago

Wat de bruid toen zei, liet de hele kerk stilvallen

Niemand had mogen zien dat mijn handen beefden. Ik hield ze stijf om het boeketje dat Daan en Lotte me...

PL3 години ago

List za portretem

W prywatnej galerii na krakowskim Kazimierzu zapachniało pieniędzmi i starością. Ciepłe światło muzealnych reflektorów pełzało po wypolerowanym marmurze, aksamitne sznury...

CZ5 години ago

Hodinky za dva miliony a prodavač, co neumí počítat

Do butiku na Pařížské ulici v Praze vtrhl průvan a s ním i starý pán v obnošeném baloňáku. Venku bylo...