Connect with us

З життя

Віддала сина заради порятунку, але через 20 років він врятував її

Published

on

Вона стояла у лікарняному халаті, сором’язливо прикриваючи руками великий дев’ятимісячний живіт, і шепотіла, задихаючись від сліз: “Вони мене уб’ють… проклянуть… мене і його… спочатку мене, потім…” Її заплакані очі боялися зустрітися з поглядом лікаря. Юна, майже дитина — 16? 17? — сільська дівчинка, яка ледь закінчила школу, тремтіла від жаху. Лікарка дивилася строго, але всередині все розривалося. Скільки таких вона бачила? Десятки, сотні. Історія кожної — як ніж в серце.

“Забери його, не покидай”, — лікарка вмовляла її годинами, то м’яко, то твердо. Хлопчик народився здоровим, з живими очима, розумним поглядом. Гарний, міцний. Дівчина здалася — забрала. А через чотири місяці повернулася. У приймальному покої мелькнула її тінь, і серце лікарки стислося — щось не те. Вона увійшла, мовчки простягнула сплячий згорток. Обличчя спотворене болем, на чолі — темна жила, щелепи стиснуті. Жодного слова. Тільки рішучість в очах.

Малюка того ж дня забрала чудова пара — 15 років без дітей, вимолили сина. А невдовзі у них народилася донька. Щастя прийшло в їхній дім, як весна після довгої зими. Діти росли, сміх наповнював кімнати, батьки раділи. Старший син закінчив школу, вступив до медичного інституту. Відмінник, гордість родини. Життя здавалося ідеальним — поки не грянула біда.

Мама захворіла. Печінка зруйнована на 90%. Учора вона сміялася, а сьогодні лежала, згасаючи, — тінь тієї квітучої жінки, що була господинею дому. Сльози, тиша, страх змінили радість. Родина чіплялася за надію, але лікарі розводили руками. В той холодний зимовий день у кабінеті головного лікаря зібрався консиліум. Професори сперечалися, голоси лунали. В центрі сидів молодий хлопець — напружена жила на чолі, стиснуті щелепи, погляд сталевий. “Я готовий. Зараз”.

Його печінка підійшла на 99%. Не рідній доньці, не родичам — йому, прийомному сину. Тому самому хлопчику, якого двадцять років тому віддала юна дівчина. Він віддав 60% печінки, щоб врятувати маму — ту, що стала йому справжньою. Десятигодинна операція, дні в реанімації, і вони вижили. Обоє.

Тепер вони знову збираються за столом — гучно, весело, з любов’ю, якої вистачить на покоління. Я дивлюся на брата і тітку, на їхні усмішки, і думаю: хто кого врятував? Вона його, відмовившись тоді? Чи він її, лігши під ніж? А, може, це доля зв’язала їх через біль і сльози, щоб показати, що любов сильніша за все? Їхня історія — як дзеркало: дивишся і бачиш те, що втратив. І хочеться повернутися на початок, щоб зрозуміти ще раз.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + сімнадцять =

Також цікаво:

З життя33 хвилини ago

ДВОЄ КРИЛ

Відтоді кожного ранку дивлюсь на сонце, що заглядає у вікно нашої нової квартири, і дякую долі за цей спокій та...

З життя1 годину ago

Сусіди знали про Івана: бездолонний, безногий, юродивий, такий собі чотирилапий умілець з різними титулами.

Отаку історію тобі розкажу, про тих сусідів наших. Увесь квартал знав, що Іван — то безрука й безнога житлова худоба,...

З життя2 години ago

Їй сказали, що вона не може бути на церемонії… Але вона стала зіркою!

Того дня мало бути ідеальним. Сонце м’яко пробивалося крізь віття, вкриваючи золотим туманом ряди стільців та квіткові арки. Олена поправляла...

З життя2 години ago

Лена намагається впоратись після розриву, але свекруха приносить несподівані проблеми.

Не можу знайти спокою. На руках дрімала маленька Софійка, а я все стою біля вікна. Годину вже минуло, а відійти...

З життя3 години ago

Можливість помилитися.

Коли Олеся випадково дізналася про батькову коханку, світ став химерним як сни. Він прогулював школу, щоб супроводжувати подругу Мар’яну до...

З життя3 години ago

Вона пригостила кавою бездомного… а потім він увійшов до її офісу у костюмі.

Сьогодні пройнятий холодом понеділок у Києві. Вітер ріже крізь шарфи, навіть найстильніші перехожі поспішають швидше. Я, Соломия Коваленко, міцніше стискаю...

З життя3 години ago

Я вважала, що знайшла своє щастя…

Лена вже розраховувалася в касі, а Микола стояв осторонь. Коли вона почала розкладати продукти по пакетам, він і зовсім вийшов...

З життя5 години ago

Сміються з бідної старушки в лікарні, поки не з’явився знаменитий лікар із несподіваним повідомленням…

У лікарні тривав звичайний робочий день. В залі очікування люди, занурені в свої клопоти – хтось гортав телефон, хтось байдуже...