Connect with us

З життя

Несподіване повернення: мама з минулого претендує на мою квартиру після 10 років розлуки!

Published

on

Відвідала мене мама, яку я не бачила вже 10 років, і вимагає віддати їй мою квартиру!

Я перейшла до другого класу, коли мама вирішила залишити мене на виховання бабусі, заявивши, що зараз не має можливості доглядати за мною. Бабуся і я прекрасно знали, що справа зовсім не в «можливості», а в її новому чоловікові, який терпіти не міг доньку від іншого. Мама ж була настільки зациклена на ньому, що слухала лише його.

Бабуся сприйняла мене, як рідну дитину, навіть якщо і не любила мою маму всім серцем. Ми жили лише з її пенсії – фактично, виживали.

Мене завжди тішило, коли вона казала, що характером я вдалася в її покійного чоловіка, а не в маму. Бабуся була неподалік, підтримувала мене і була моєю справжньою сім’єю.

Бабусі не стало, коли мені було 19 років. На щастя, вона встигла залишити мені трьохкімнатну квартиру, що залишилася від неї, тому я мала дах над головою.

Пів року потому на моєму порозі з’являється мама, яку я не бачила 10 років і яка навіть не захотіла прийти на похорон бабусі. Спочатку мама розповідала, як сильно скучала, а потім перейшла до справи. Вона вимагала, щоб я помінялася з нею квартирами, адже їм з вітчимом було тісно в однокімнатній, а мені одній не потрібні три кімнати.

Я сказала, що нічим не зобов’язана їй. У відповідь почула багато образливих слів; особливо смішно було, коли вона казала, що я невдячна, бо вона мене народила і виховала.

Я вигнала її зі своєї квартири і наступні п’ять років жила без неї.

За ці п’ять років я стала дружиною і матір’ю чудового трирічного сина.

Коли на моєму порозі знову з’явилася засмучена мама, це вже не викликало у мене жодних емоцій. Я вислухала її історію про те, як вони з вітчимом продали квартиру, хотіли купити більшу, але він зник з усіма грошима, і вона залишилася без даху над головою. Вона була переконана, що тепер я точно її пошкодую і дозволю жити з нами, але помилилася.

Я дозволила переночувати в нашому домі лише одну ніч. А наступного дня зателефонувала старій бабусиній подрузі, якій була потрібна допомога, і запропонувала маму як помічницю з умовою, що вона зможе там жити.

Жінка одразу погодилася. Звісно, мамі це не сподобалося і вона влаштувала знову скандал, кричала, що я невдячна. Але вибору у неї не було, тому прийняла цю пропозицію.

Я не можу зрозуміти, за що маю бути вдячна жінці, що покинула мене, обрала чоловіка й відвідала лише двічі. Можливо, я чогось не розумію, але за таке не дякують!

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − п'ять =

Також цікаво:

З життя47 хвилин ago

Друге життя

**Друге дихання** Микола не був красенем, як Тарас Шевченко. Він працював звичайним інженером на заводі тракторів. Не пив, хіба що...

З життя52 хвилини ago

Ти — моє все

3 липопада. Сьогодні якось особливо сумно. Ніби щось нагадало мені про Олега й Олену, які колись жили в одному будинку,...

З життя2 години ago

Чи це лише уявлення, або ми знову разом? – Настя притиснулась до нього

— Це мені здалося, чи ми знову разом? — Соломія притиснулася до Тарасика. — Ну як? Вроді нічого, правда? —...

З життя2 години ago

Ти – моя всесвітня радість

Ти — мій світ Дмитро й Олеся жили в одному будинку, в одному під’їзді, на п’ятому поверсі. Дмитро перейшов у...

З життя3 години ago

Повернення додому

**Повернення** — Оленко! Де ти? Оленко! — Марійка вбігла в хату, оглянула порожню кімнату й вискочила на ґанок, стукотять підборами...

З життя4 години ago

Зустрівши її вперше, разом іди, – промовив Ігор до собаки. – Я буду сумувати

— Ти зустрів її першою, з нею й іди, — сказав Тарас псові. — Я буду сумувати. Електричка почала гальмувати....

З життя5 години ago

Крізь бурі підліткового віку

У спадкові часи Оксана йшла додому, виснажена й порожня. В одній руці тримала торбинку, в іншій — пакет із продуктами,...

З життя6 години ago

Не забудь про мене, коли поїдеш…

**Щоденник** Зупинив машину біля високого металевого паркану, я замислився. Раніше тут був дерев’яний тин. Невже помилився? Ні, другий будинок перед...