Connect with us

З життя

Відсудила квартиру у дітей, щоб насолоджуватись останніми роками життя.

Published

on

Вирішила я повернути свою квартиру від дітей. І зовсім не відчуваю за це сорому. Хоча мені вже під вісімдесят, зі здоров’ям у мене все добре. І я дуже хочу провести останній відрізок свого життя для себе.

Часто так буває, що літні люди починають жалкувати про минуле. Думають, як могли б прожити інакше, в якихось моментах вчинити по-іншому, щоб усе склалося краще. Тому й намагаються пересвідчити своїх дітей не робити таких помилок.

Я ж вирішила зламати всі стереотипи. На старості років хочу пожити для себе. Адже все життя я присвятила дітям, чоловікові та внукам. Вийшла заміж одразу після школи. Потім з’явилися дітки, і на себе вже часу не лишалося. Увесь час віддавала родині. А тепер, коли мені вже понад сімдесят років, мене поруч ніхто і бачити не хоче. Діти у моїй квартирі почувають себе господарями. Мені здається, що мене вже живцем поховали. Рідний син, без мого дозволу, поселив у моїй квартирі онука з дружиною. Їх мої думки давно вже не цікавлять. Так от дяка за витрачені роки їхнього виховання.

Отже, я вирішила повернути собі свою квартиру від дітей. І мені зовсім не соромно за таке рішення. Хоча мені вже під вісімдесят, зі здоров’ям у мене все добре. І я дуже хочу провести останній відрізок свого життя для себе. Моє рішення викликало образу у всіх родичів. Вони почали судитися, але завдяки моєму чоловікові я змогла повернути квартиру. До того ж, виселила онука з дружиною з мого житла, замінивши всі замки для душевного спокою. Звісно, квартира після моєї смерті залишиться дітям. Але поки я жива, хочу насолодитися тими моментами, яких так бракувало протягом життя. Адже багато дорогоцінного часу було змарновано.

Мої подруги, хоча й були спантеличені, відкрито підтримують таку позицію. У них не вистачає сміливості вчинити так само, адже їхні діти залишають на них правнуків, не думаючи, як важко їм це. Я здивована, що вони так мало себе люблять. На мою думку, вони не поважають себе та свій час, який можна витратити хоча б на старості років на себе.

Можливо, колись я й пожалкують про своє рішення. Але поки я жива і можу сама за себе відповідати, хочу відпочити душею і тілом. Не думати про інших.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × три =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Betrayal Beyond Measure: The Cold and Exquisite Revenge

**Betrayal Beyond Measure: A Cold and Exquisite Revenge** They had spent thirty-five years together. Nearly half a lifetime. George and...

З життя2 години ago

Betrayal Like No Other: The Ultimate Cold and Exquisite Revenge

**A Betrayal That Never Faded** Thirty-five years together. Nearly half a lifetime. James and Evelyn. It began like something from...

З життя4 години ago

Abandoned in the Woods by His Own Children, the Old Man’s Fate Takes a Shocking Turn When the Wolf Arrives

The forest was swallowed by a deep, unyielding darkness. Beneath the gnarled branches of an ancient oak, an old man...

З життя5 години ago

The Children Abandoned Their Elderly Father in the Forest, but the Wolf’s Shocking Act Left Everyone Speechless

The forest sank into an inky blackness. Beneath the gnarled branches of an ancient oak, an old man sat hunched...

З життя6 години ago

I Just Went Through My Second Divorce and Decided Relationships Aren’t for Me Anymore

I had just gone through my second divorce and decided relationships were no longer for me. I didnt want anyone...

З життя7 години ago

I Just Went Through My Second Divorce and Decided Relationships Aren’t for Me Anymore

Not long ago, I endured my second divorce and decided that love was no longer for me. I closed myself...

З життя9 години ago

– Here comes the soul collector again, here to rattle my nerves, eh? Look at this fine English lord! Oh, he fancies his fifty grams, does he? – Roared the shopkeeper

“Here again to torment me, are you? Look at this little lordling, acting all high and mighty! Thinks he can...

З життя9 години ago

*”Oh, so the fancy English lord’s back to torment me, is he? Look at him, putting on airs—fifty grams at a time, if you please!”*—The Shopkeeper’s Roar*

**Diary Entry** Honestly, I never thought Id write about this, but today was too strange to forget. It started as...