Connect with us

З життя

Я — головний герой. Моя сім’я крута, наче трансформер.

Published

on

Вітаю, я – Олесь. У мене сім’я суперова, як Бамблбі. Це такий трансформер, якщо хтось не чув! Мама поїхала. Спочатку вона лікувалася, довго лежала у ліжку та мене обіймала. Потім бабуся сказала, що мама поїхала до санаторію, дуже далеко. Було б круто, якби вона привезла мені Оптимуса Прайма!

Як тільки мама поїхала, тато теж почав сумувати. На роботі так втомлювався, що, повернувшись додому, дивився на мене і плакав. Хтось знає начальника на його роботі? Скажіть йому, щоб тата не перевантажували. Дорослий чоловік не має плакати. Ще він казав, що більше не може, йшов кудись і повертався зовсім знесилений, від нього неприємно пахло. Думаю, він у мене спортсмен, бігав, а потім пив з калюжі. Прикольно я про калюжу вигадав?

Одного разу, вже майже спавши, чув, як бабуся кричала на тата, мовляв, пора відпускати і пам’ятати, що є я. А він ридав, майже як Аня з другого поверху, головна плакса на нашому подвір’ї. Ясно, що в татка проблеми через роботу. Трудяга, значить. Ще він колись був веселий, перед тим, як мама поїхала. Ми з ним майже зібрали всю колекцію Біоніклів, у кого ще такий тато?

Бабуся повела мене в садок. Я всю дорогу казав, що мені вдома добре. Але бабуся вперта, хоч і добра. Садок не сподобався. По-перше, Олесів там багато, а я хочу бути єдиним. По-друге, дівчата. Я не проти дівчат, але вони вередливі. Скиглять, важничають, бантики носять. Ви носите? І я ні. Найгірша в садочку – Наталя Василівна, вихователька. Чому вона подобається бабусі – не розумію, мабуть, впертим одним з одним краще. Ми з татом кличемо її Тітка-Босс.

У садочку найбільше я дружу з Платоном, нам разом весело, а Наталя Василівна заздрить. Якось сказала, якщо не замовкнемо, то проб’є нам язики діркопробивачем. Він у неї на столі завжди стоїть. Дірка на язиці — це круто, я по телевізору бачив. Але, мабуть, боляче, тому доводиться слухатися Тітку-Босса.

У мене в садочку є своє ліжко. Дома своє і тут своє, подумайте тільки! Ми з Платоном спимо поруч. Хоча насправді не спимо, а про Оптимуса говоримо. Наталя Василівна свариться, що треба мовчати в хустинку. Не знаю, в яку – може, є спеціальна для мовчання, але ми не знайшли. Невдача.

Я ось що думаю. Тітка-Босс каже, що ми не розуміємо свого щастя, і якби у неї була можливість, вона спала б з качками. Ну і прикол! Це ж незручно, і качки щипаються, я точно знаю, в селі бачив.

На полудень у садочку дають компот з ватрушками. Ох, як же смачно. Давайте я помовчу, а ви купите собі ватрушку. Почекаю трохи.

Ну як? Я ж казав, що вам сподобається. Тепер розкажу, як мене раз забули в садику, класна історія. Отже, був вечір. Всіх вже забрали батьки, а ми з Платоном залишилися одні. Наталя Василівна дзвонила татові на мобільний, а той вимкнений. Зателефонувала бабусі, та сказала, що хтось в’їхав машиною в стовп. Я не зрозумів у чому справа, але Тітка-Босс розплакалася, а поки розводила сльози, за Платоном прийшла його мама. Вихователька попросила її забрати мене на ніч. Уявляєте, як круто? До друга з ночівкою!

Ми сіли в машину. Мама Платона працює в таксі, уявіть. Вона швидко ворухнула, як справжній Шумахер, і за кермом погані слова казала. Платонів тато теж поїхав далеко, Платон думає, що в Японію — секрети японського виробництва шукати.

Квартира невеличка, але все одно було весело. Ми троє грали в хованки та пили газовану воду з пухирцями, такої вдома немає. Мама Платона класна, помила мені голову і підстригла нігті, каже, якщо на ногах нігті, то на руках якісь “рукти”. Оце прикол! Чудовий день! Потім вона нас вклала і казку про Русалочку прочитала. Як мама.

* * *

Зранку за мною прийшов тато. Сказав, що загубив машину. Не розумію, як можна загубити таку велику річ, це ж не Біонікл. Ще в нього на обличчі були жахливі подряпини і синці. Парився з віником в бані, що аж обличчя подряпав. Дурний тато, іноді мені його шкода.

Увечері до нас у гості прийшов татів найкращий друг Сергій. Найголовніше, що у Сергія є Чарлі! Справжній пес. Зуби величезні, як у вовка, але дає тільки руки лизати. Поки ми з Чарлі грали, дорослі посварилися. Сергій кричав: “Ти зовсім здурів, на кого Олеся покинеш? Так не можна, живи, заради неї і нас живи”. Тато відповів, що підтримки не потребує. Вони врешті зчепилися, то чи Сергій першим тата вдарив, то чи навпаки, змагалися на кухні, пихтіли, а ми з Чарлі їх розбороняли. Молодець Чарлі, вкусив обох по п’ятій точці, щоб нікому не було прикро. Потім ми всі втомилися, лягли на підлогу. Я сказав:

— Навіщо ви сваритеся? Погана звичка, мамі не сподобається.

— Її немає, — відповів тато.

— Чого немає? – не зрозумів я.

— Пізніше! – сказав Сергій татові, а мені пояснив, що немає машини.

Тато точно чудний, знайшов через що засмучуватися. Довелося його заспокоїти.

— Ти тільки не реви, це ж лише машина. Нову купимо. Ти у мене розумний, щось вигадаєш, і Сергій допоможе. Пам’ятаєш, я загубив великого Скобі-Ду? Ну так, спочатку було важко, кожен день плакав. Потім вирішив так: я є, а його немає. Тут мені добре, а Скобі-Ду добре в іншому місці. Нічого сумувати.

Тато міцно обійняв мене. Вони з Сергієм мовчали і плакали, точно кажу, бачив сльози. Чарлі скиглив. Двоє дорослих – і разнюнились через машину. Потім всі з підлоги піднялися, тато пообіцяв Сергію старатися і взяти себе в руки. Чарлі тієї ночі спав зі мною, такий крутий і теплий!

* * *

Наступного дня тато прийшов за мною в садочок пішки. Приніс мені велосипед, а мамі Платона – квіти, довго вибачався. Вони усміхалися, ми з Платоном теж. Його мама в машинах розуміється, відразу сказала: нічого, буває. Виглядають разом добре, як наречений з нареченою.

Потім я їхав додому на велосипеді, а тато біг за мною. Я сміявся, а він чомусь і в мене просив вибачення. Дорослі всі дивні, навіть свої.

* * *

Тато немов змінився після того, як вони з Сергієм посварилися і Чарлі вкусив за п’яту точку. Тепер приходить додому раніше. Мабуть, хтось поговорив з начальником на його роботі. Дякую! Ще ми з татом тепер по вівторках ходимо у басейн. Він плаває, як дельфін, і обіцяв, що мене теж навчить. По четвергах у нас карате, одягаємо білі кімоно і махаємося до півсмерті. Особливо татові подобається бити грушу, може двадцять хвилин гамселити без зупинки – такий лютий, вам і не снилось! А потім усміхається. Були вчора на заняттях з китайської мови, думаємо записуватися туди теж. Тато каже, знати китайську корисно. Мені подобається, що там каракулі малюють, а насправді це не каракулі, а слова. І навчають їсти двома паличками, як у кіно.

* * *

Нещодавно у мене було дитяче свято. Так тато жартує про день народження. Я запитав, чи приїде мама, але виявилося, що вона дуже зайнята в санаторії. Зате тато покликав усіх моїх друзів з садочку, щоб день народження був найкращим у житті. Він дзвонив організаторам свят, клоунам, тим, хто робить торти. Каже, простіше полетіти на Місяць, ніж влаштувати дитині день народження. Бабуся розумна, запропонувала залучити маму Платона. Вийшло суперкруто! Вони з татом швидко домовилися, усе організували, вона з Бамблбі торт спекла. Чарлі прийшов, ми з ним танцювали і з дівчатами теж. Іноді дівчата на щось згодяться. Шкода, що мама не подзвонила.

* * *

Пройшов рік. Ми дуже багато часу проводимо вчотирьох. Я, тато, Платон і його мама. Круто ж завжди мати друга поруч. Мама Платона добра. Ви б бачили, як вона відлупцювала наркомана, який хотів забрати мій велосипед. Тато з нею після роботи навіть не втомлюється. Сьогодні бабуся й тато сказали, що хочуть зі мною серйозно поговорити. Я знаю про що. Звичайно, оберу Бамблбі. Оптимус, ти тільки не ображайся! Сьогодні вночі мені приснилася мама. Красива така. Вона мене гладила і тихо на вушко сказала, що татові та мені з мамою Платона краще жити, що вона хороша і щоб я це татові пояснив. Олесь розумний, Олесь все пояснить як слід.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Також цікаво:

З життя14 хвилин ago

The Song That Never Made It to the Radio

**The Song That Never Played on the Radio** The first time Adelaide stepped through the door of the community radio...

З життя16 хвилин ago

The Song That Never Made It to the Radio

**The Song That Never Played on the Radio** The first time Matilda stepped through the door of the community radio...

З життя23 хвилини ago

Either You Let My Brother Move Into Our Flat, or Pack Your Bags and Get Out!” My Husband Demanded

“Either you let my brother move into your flat, or pack your bags and get out!” snapped the husband. Victoria...

З життя1 годину ago

Visiting Her Daughter’s Grave, a Mother Spotted a Strange Girl Whispering to a Portrait on the Headstone—Her Heart Stood Still.

Visiting her daughters grave, the mother spotted an unfamiliar little girl sitting on a bench, whispering something to the portrait...

З життя2 години ago

How Grandma Tanya Found Her Long-Lost Daughter: A Heartwarming Tale of Family Reunion

**How Grandma Antonia Found Her Daughter** The quiet evening draped the countryside in a soft twilight as Antonia Simmonsknown to...

З життя3 години ago

Don’t Like My Mother? Then Leave!” Said the Husband, Never Expecting His Wife to Actually Walk Out

“If you don’t like my mother, then leave!” snapped the husband, never expecting his wife would actually do it. Evening...

З життя4 години ago

I Traded Love for Wealth—Then Fate Brought Her Back to Me, Pregnant and Serving Food in a Luxurious Restaurant.

I traded love for wealth. Fate brought her back to mepregnant, serving food in a posh restaurant. What happened that...

З життя4 години ago

I know they’re my children,” he murmured without lifting his gaze. “But… I can’t explain why—there’s just no bond between us.

“I know they’re my children,” he murmured without looking up. “But… I can’t explain why, theres just no bond between...