Connect with us

З життя

Свекруха та чоловік намагалися виставити мене з дитиною на вулицю.

Published

on

Моя свекруха і мій чоловік намагалися вигнати мене і мою дитину на вулицю.

Після трьох років спільного життя ми з чоловіком вирішили одружитися, але через рік мій чоловік почав дивно себе поводити, а потім перестав ночувати вдома.

Швидко зрозуміла, що це через іншу жінку, але, незважаючи на це, я старалася щосили зберегти сім’ю.

Свекруха, яка спочатку була на моєму боці, у змові з моїм чоловіком почала пропонувати мені розлучення, я зрозуміла, що мусила терміново покинути квартиру.

Збереження зростали з дня на день, але за такі гроші я не могла купити будинок навіть у найменшому місті. Мені нікуди було йти, тому я захищалася як могла. Свекруха побачила, що я наполеглива людина, і почала тиснути.

Слова свекрухи:

– Ти добра дівчина, – сказала мені нерішучим голосом. – Бери свої речі, дитину і йди. У мого сина є інша жінка, з якою він буде жити в цій квартирі.

Після таких розмов волосся ставало дибки. Незабаром її улюблена внучка і невістка мали поступитися місцем коханці і переїхати до матері.

Потім почався справжній жах – перерізали проводи в нашій квартирі, і ми сиділи з дитиною без світла. Холодильник, пральна машина і вся побутова техніка були таємно викрадені. Щоразу, коли я забирала дитину із садочка, з острахом підходила до квартири, бо не знала, яка «сюрприз» може мене там чекати.

Дійшло до того, що почали забирати у дитини подарунки. Моя донька залишилася без телевізора у своїй кімнаті і DVD-програвача, який отримала на день народження. Дитина плакала, а я не могла їй пояснити, чому дорослі так чинять. Відтоді вона дивилась мультфільми у моїй кімнаті.

Я опинилася в глухому куті – свекруха забрала всю постільну білизну, залишивши мене і мою доньку лише зі старими наволочками.

Навіть килимки та стільці прибрали, не кажучи вже про м’які меблі. Тоді моя терпеливість скінчилася. Знайомий порадив мені зв’язатися з адвокатом, який майже безкоштовно провів весь процес мого розлучення.

На суді мій чоловік облив мене таким брудом, що до кінця життя його не змити. Але закон був на моєму боці. Ми обмінялися квартирами, і мій чоловік неохоче почав платити аліменти на дитину.

Після такого сімейного життя мої нерви остаточно зруйновані. Я повністю припинила стосунки з усіма родичами мого чоловіка. Не смію навіть мріяти про новий шлюб, вже навчилася на гіркому досвіді.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × 4 =

Також цікаво:

З життя1 хвилина ago

Я разорвала отношения с матерью из-за собаки и не жалею.

Сегодня я решила разорвать отношения с матерью из-за собаки. И ни капли не сожалею. Переломный момент наступил не тогда, когда...

З життя3 хвилини ago

Утренние заботы в 5:30

Мамино утро в 5:30 В прошлую субботу мы с мужем Игорем вскочили в полшестого утра, будто по тревоге. А всё...

З життя5 хвилин ago

Он умолял о ребёнке, а сбежал к маме, когда сыну исполнилось три месяца

Меня зовут Анфиса, и до сих пор не могу прийти в себя. Мой муж, тот самый человек, который умолял завести...

З життя9 хвилин ago

«Ты всегда всем недовольна!» — сорвался я, а назавтра она отомстила самым подлым образом

“— Да вам вечно всё не по нраву!” — вырвалось у меня в адрес тёщи. А назавтра она отплатила мне...

З життя17 хвилин ago

Невестка запретила видеться с внуком из-за отказа нянчить её сына

Сегодня запись в дневнике будет тяжёлой. Мне, Василию Петровичу, уже за шестьдесят, а я не могу понять, как так вышло,...

З життя21 хвилина ago

Меня лишили общения с внуком из-за отказа нянчить его непослушного ребёнка

Меня зовут Татьяна Николаевна. Мне шестьдесят четыре года. Всю жизнь я старалась быть хорошей матерью, честным человеком, не лезть в...

З життя24 хвилини ago

Муж заботится обо всех, кроме своей семьи

Меня зовут Тамара, и вот уже семь лет я замужем за Олегом. Мой супруг — человек мастеровитый, с доброй душой...

З життя59 хвилин ago

Моя сестра считает, что мамина квартира только для неё — прошу вашего совета!

**Дневник. Разделённая семья** В тихом городке под Воронежом, где старые берёзы шепчут о былом, мне в 37 лет приходится переживать...