Connect with us

З життя

Невістка раптово почала вишукано вдягатися.

Published

on

Невістка раптом почала гарно вдягатися.

Щиро кажучи, я не злюбила Тетяну, коли Олексій вперше привів її до нашого дому. Така звичайна сільська дівчина, нічого особливого. Можливо, це через виразний римський ніс та фарбоване волосся з відрослими коренями. Відразу було помітно, що вона з глибокого села.

За столом вона майже не розмовляла, лише тихо їла приготовлену мною їжу. Тоді мені здавалося, що вона ніколи не бачила їжі або голодувала багато років. На селі зазвичай усі дівчата добре відгодовані, ростуть на свинині з куркою і картоплею.

А Тетяна була худорлява і мала голодне обличчя. Звісно, це не моя справа оцінювати вибір сина, а тим більше зовнішність невістки. Але ж Олексій – гарний хлопець, всі так казали. Такими гарними були б діти, якби він знайшов таку ж красуню. На жаль, Тетяна виглядала як скелет. Про яких красивих дітей могла йти мова?

Логіку чоловіків я не розумію. Після весілля вони оселилися в квартирі, що належала бабусі Олексія. Скільки разів я не приходила, а іноді приходила без попередження, щоб “зловити” Тетяну зненацька, як кажуть, завжди все було ідеально чисто. Відкривала холодильник, а там кілька страв і навіть десерт.

Усі полиці заповнені їжею, одяг чистий і випрасуваний. Одним словом – все ідеально. Навіть після народження двох дітей Тетяна підтримувала дім в прекрасному стані, їжі завжди було багато, діти доглянуті, чисті і добре виховані. Це тривало десять років, скільки б разів я не прийшла – Тетяна в брудному халаті, втомлена, очі червоні від недосипу, нігті без манікюру. Але що тут сказати – село є село. Здається, що з моїм сином у них все гаразд. Головне, що вона як мати і господиня добре справлялася. І якось я прийшла і не впізнала її.

У неї були розкішні довгі волосся, пофарбовані в платиновий блонд, свіжий манікюр і педикюр, дорога сукня, і ходила по дому на підборах. Як її побачила, аж присіла. Це ж наша Тетяна? Не могла повірити. Вона сказала мені, що знайшла для себе роботу і треба гарно виглядати. Чи вірила я в це? Звичайно, ні. Чому б сільській Тетяні так вдягатися для роботи? Це безумовно заслуга якогось коханця, з цією думкою я звернулась до сина. Питала, чи не помічає він у поведінці дружини чогось дивного, а він просто накричав на мене. Мені дісталося за те, що смію так думати про його дружину. Ну що ж, я була впевнена в своєму, тому вирішила стежити за нею кілька днів: куди йде і з ким зустрічається. Я впевнена, що сільська Тетяна знайшла собі багатого кавалера.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + 17 =

Також цікаво:

З життя54 хвилини ago

Заміжня, але на самоті

Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. —...

З життя4 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя4 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...

З життя7 години ago

НЕ МОЖУ ЗІРВАТИ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ!

“Зайди, Андрію!” – почув я по внутрішньому зв’язку від начальника. Зрозумів – знову дістане мені. І було за що. “Сідай,...

З життя8 години ago

Кохання, що виникло з обману

Поглянувши у вікно, де мої діти грали у дворі з нашим псом Шептачем, зрозуміла: цей шлях від брехні до правди...

З життя10 години ago

Право на помилку.

Соломія дізналася про батькову коханку випадково. Того дня вона пропустила школу, аби супроводжувати подругу до тату-майстра. Необачно було йти до...

З життя11 години ago

Розрив, що врятував моє життя

— Олесю, ти що робиш?! — голос Богдана гримів по всій квартирі. — Куди це ти зібралася в такому вигляді?!...

З життя14 години ago

Він обрав сім’ю. Але не нашу.

— Мам, годі тобі! — Ігор різко відвернувся від вікна, де спостерігав за машинами. — Досить вже чіплятися одного! Я...