Connect with us

З життя

Мій чоловік не послухав пораду своєї матері, і я йому за це вдячна.

Published

on

Мій чоловік не послухав свою матір, і я за це йому вдячна.

Коли мене було п’ять років, я жила в дитячому будинку. Я ніколи не бачила своїх батьків, тому мене вважали сиротою.

Життя в дитячому будинку було для мене важким випробуванням. Усі діти там здавалися непотрібними вихователям. Вони не турбувалися про нас, і коли ми досягали повноліття, нас випускали у світ і прощалися назавжди. Я хотіла продовжити навчання, але вихователі мали інше бачення:

– Ми не будемо тримати тебе тут ще два роки. Тобі треба знайти роботу і стати самостійною, а тоді роби, що хочеш. Не думай, що ми будемо тебе утримувати, ти не королева.

Закінчивши навчання, я отримала професію, яка мені зовсім не подобалася. Я хотіла працювати, але не бухгалтером, хоч іншого вибору й не було.

Добре, що в XXI столітті держава вирішила забезпечувати житлом сиріт. Мені теж надали квартиру, і коли я її отримала, вона була в доброму стані. Два місяці після переїзду я зустріла своє кохання. Ми з Максимом зустрічалися близько двох років, а потім вирішили одружитися.

Ми не планували дітей найближчими роками, адже спершу хотіли зосередитися на роботі та кар’єрі. Навіть моя свекруха казала:

– Не варто зараз мати дітей, ти ще молоденька. Не обтяжуй себе цим.

Я помічала, що моя свекруха хотіла, щоб мене покинули, і весь час намагалася переконати в цьому сина.

Минуло кілька місяців, свекруха начебто забула про це, але завжди мала в собі підступність. Згодом я купила свою квартиру. Але знову свекруха почала мене дошкуляти, весь час повторюючи одне й те ж своєму синові:

– Тобі не місце в цій однокімнатній квартирі. Візьми кредит, продай цю комірчину, і зможеш купити двокімнатну. У вас мають бути діти, де ви їх розмістите?

Зрештою, свекруха переконала нас обзавестися більшою квартирою. Я вирішила звернутися до банку взяти кредит, може, вона мала рацію.

Одного вечора, повертаючись з роботи втомленою, я помітила, що двері квартири були прочинені, всередині хтось розмовляв. Перше, що спало на думку – що Максим з іншою жінкою. Але, почувши голос, я зрозуміла, що це його мати сперечається з ним:

– Розлучись з нею. Знайдеш багатшу дівчину з кращою родиною. Повір мені, тобі буде краще без Анни. Потерпи ще трохи, вона візьме кредит і купить двокімнатну. Потім її продаси, а сам повернешся жити до нас. Розділимо гроші, машину залишиш собі.

Максим намагався зрозуміти:

– А що ж з Анною, їй нема куди йти. Я її кохаю.

– Вона знайде притулок у якоїсь подруги. Діти з дитячих будинків звикли до таких потрясінь.

Я не витримала і, увійшовши в кухню, випровадила його егоїстичну матір з квартири.

Як би ви не поважали своїх батьків і не дослухалися до їхньої думки, ніколи не дозволяйте їм втручатися у ваше подружнє життя. Мій чоловік не послухав свою матір, бо ми дуже сильно один одного любимо, і я йому за це вдячна.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять − вісім =

Також цікаво:

З життя12 секунд ago

Невестка лишила меня общения с внуком, так как я не стала сиделкой её непослушному ребёнку.

Меня зовут Татьяна Викторовна. Мне шестьдесят четыре года. Всю жизнь я старалась быть хорошей матерью, честным человеком, не лезть не...

З життя3 хвилини ago

Старый пёс или внуки: молча хороня свою вину

**10 ноября.** Сегодня снова вспомнил тот страшный день и понял: жизнь иногда ломает нас так, что собрать осколки почти невозможно....

З життя4 хвилини ago

Мы пустили пожить на год, а теперь не выгнать: невестка беременна, а сын молчит

Полтора года назад наш единственный сын Дмитрий женился. Его избранницу — Светлану — мы приняли хорошо. Казалась милой, скромной, неконфликтной....

З життя40 хвилин ago

Я разорвала отношения с матерью из-за собаки и не жалею.

Сегодня я решила разорвать отношения с матерью из-за собаки. И ни капли не сожалею. Переломный момент наступил не тогда, когда...

З життя42 хвилини ago

Утренние заботы в 5:30

Мамино утро в 5:30 В прошлую субботу мы с мужем Игорем вскочили в полшестого утра, будто по тревоге. А всё...

З життя44 хвилини ago

Он умолял о ребёнке, а сбежал к маме, когда сыну исполнилось три месяца

Меня зовут Анфиса, и до сих пор не могу прийти в себя. Мой муж, тот самый человек, который умолял завести...

З життя49 хвилин ago

«Ты всегда всем недовольна!» — сорвался я, а назавтра она отомстила самым подлым образом

“— Да вам вечно всё не по нраву!” — вырвалось у меня в адрес тёщи. А назавтра она отплатила мне...

З життя56 хвилин ago

Невестка запретила видеться с внуком из-за отказа нянчить её сына

Сегодня запись в дневнике будет тяжёлой. Мне, Василию Петровичу, уже за шестьдесят, а я не могу понять, как так вышло,...