Моя свекруха голосно заявила: Не отримаєш цю квартиру.

Василина, моя свекруха, кричала найгучніше: “Слухай мене, ти не отримаєш цю квартиру. Я не знаю, як ти “доглядала” за дідом, яке шахрайство змусило його переписати квартиру на тебе, але цього не буде. По-друге, ти зникнеш з життя мого сина. Він нарешті знайшов собі гарну дівчину з порядної родини. Отже, ти зі своїми дітьми зникнеш з горизонту. Зрозуміла?”

Я доглядала за дідом свого чоловіка десять років, живучи на орендованій квартирі з дітьми. Чоловікова сестра, Олена, жила в квартирі цього ж діда. Свекруха теж не цікавилася своїм батьком – вони не ладнали між собою. Я не закінчила університет, не зробила кар’єру. Весь свій вільний час я присвячувала догляду за хворим старим і дітям.

Мій чоловік постійно мене зраджував, його напружувала ситуація вдома. Інші жінки не цікавилися ним надовго – чоловік з дітьми та без власності, тому завжди повертався до мене. А я прощала заради дітей. Ми не купили власне житло – багато грошей пішло на оренду і догляд за дідом. Якщо Олена приходила, то лише для того, щоб попросити в діда частину його пенсії, скаржучись на свою тяжку фінансову ситуацію. Але ця ситуація, незважаючи на бідність, дозволяла їй з чоловіком і дітьми щороку їздити у відпустку і часом міняти сімейний автомобіль.

П’ять років тому дід переписав квартиру на мене. Він сказав:

– Ти стала для мене ближчою, ніж усі члени моєї родини разом узяті. Онук – зрадник, він віддасть квартиру матері або сестрі. Нехай мої правнуки живуть краще. За свою роботу ти отримуєш свого роду нагороду. Щоб ти потім не казала, що твоє життя пройшло повз тебе.

Ніхто не знав про заповіт: чим менше знають, тим краще сплять. Коли здоров’я діда ще більше погіршилося, родина стала активнішою. Вони почали приходити до діда, цікавитися його здоров’ям. Навіть пропонували свою допомогу в догляді за ним, вперше за стільки років! Дід не був дурнем і прекрасно розумів, що їм від нього потрібно. Він прийняв їхню увагу, підморгуючи мені.

Нарешті я мала вільний час. Ви не уявляєте, що значить самій гуляти вулицею: без дітей і без діда на інвалідному візку. Я насолоджувалася свободою. Дід не прожив довго. Щиро шкода було цього мудрого старця. Поділ спадщини розпочався майже одразу. Свекруха і Олена почали тиснути на мого чоловіка:

– Віддаси дідову квартиру Олені. Вона живе там багато років, це її дім. Потім отримаєш мамину квартиру. Ти просто маєш відмовитися від спадку. Усе буде, але потім.

Чоловік поставився серйозно до обіцянок матері і погодився не претендувати на квартиру. Обіцянкам свекрухи, що залишить квартиру синові, я не повірила: крім Олени та її дітей, свекруха ніким іншим не цікавилася. Мені було прикро – я десять років доглядала за дідом, тоді нікому він не був потрібний, а тепер вони ділять його спадщину.

Я захоплювалася дідовою мудрістю. Він завчасно звернувся до нотаріуса і все владнав.

Того вечора мій чоловік прийшов з роботи і почав збиратися.

– Куди ти? – запитала я.

– Я втомився. Я йду від тебе і дітей. Я жив з тобою, щоб ти могла доглядати за дідом. Тепер це твоя проблема. Я не хочу платити за оренду. У мене вже давно є інша жінка, – сказав він, з сарказмом махаючи на прощання.

Добре, я почала готуватися до переїзду та пошуку роботи. Через кілька днів до мене приїхала вся родина чоловіка. Включно з чоловіком Олени та їхніми дітьми. Вони кричали, ображали мене, перебиваючи одне одного. Свекруха кричала найголосніше, гримнула:

– Усі замовкніть! А ти слухай сюди! По-перше, ти не отримаєш цю квартиру. Я не знаю, як ти “доглядала” за дідом, яке шахрайство змусило його переписати житло на тебе, але ти не отримаєш його. Ми доведемо, що ти шахрайка. По-друге, ти зникнеш з життя мого сина. Він нарешті знайшов гарну дівчину з порядної родини, скоро у них буде дитина. Отже, ти зі своїми дітьми зникнеш з горизонту. Ти зрозуміла? Ще раз повторю: ти віддаси квартиру моїй дочці, а сина залишиш у спокої!

– Знаєте, що я зрозуміла? Що можу дозволити собі вас викреслити зі свого життя.

Я зачинила двері, ігноруючи гамір родини. Мої діти й я матимемо нормальне життя: я знайшла роботу, у нас є квартира. Я дуже вдячна дідові. Мій чоловік зникне з нашого життя, і ми будемо щасливі. Я впевнена, що все буде добре.