Мій дім, за який я тяжко працювала.

Будинок є тільки мій, я важко на нього заробила.

Коли я познайомилася зі своїм чоловіком Андрієм, мені було вже за тридцять. Я мала попередні стосунки з чоловіками, але жодні не привели до чогось серйозного. Від 26 до 30 років я зробила перерву і як самотня жінка працювала день і ніч. Трудилася, як віл, щоб заробити більше грошей, відкладала на будинок, який згодом і купила. Була дуже горда собою, бо протягом усього життя могла покладатися лише на себе. Два роки потому я зустріла свого чоловіка.

Не можна сказати, що нас пов’язували якісь неймовірні почуття чи шалене кохання. Чи можна говорити про справжню романтику після тридцяти? Важко сказати. Я просто хотіла жити спокійно, комфортно і найкраще з чоловіком, який не створюватиме додаткових проблем. Одним словом, Андрій здавався мені саме таким — спокійним, розсудливим і життєрадісним. Я прийняла його в свій дім, а він не заперечував.

Крім того, не кожному чоловікові випадає щастя зустріти жінку, у якої одразу є свій будинок. Я змогла купити своє омріяне місце для життя без оформлення кредиту і щомісячних платежів.

Ми так жили сім років, дітей у нас не було, я була дуже зайнята роботою, як і мій чоловік. Після цілого дня ми поверталися втомлені додому і просто лягали спати. Не приховую, що не раз думала про дитину, але завжди себе заспокоювала, що може пізніше, особливо зараз, коли жінки народжують і у 45 років.

Тиждень тому ми сиділи за столом, снідали, і чоловік прямо запитав мене, коли я планую його нарешті прописати. Андрій хотів виписатися від мами, щоб вона менше платила за комунальні послуги. Мені не сподобалася ця ідея, я не хотіла нікого реєструвати у своїй квартирі і так йому й сказала. Він міг збирати гроші і купити собі окреме житло, де б мав прописку, але багато хто, живучи у матері, про це не думає. Ми разом вкладалися у необхідні речі, а решту наших зарплат витрачали, як хотіли.

У будь-якому разі, після цієї розмови він пішов на роботу, а ввечері не повернувся додому. Наступного ранку він надіслав мені SMS, що подав на розлучення. Я досі не можу повірити, що мій чоловік міг таке зробити. Я не хотіла його прописувати не тому, що не довіряю, а тому що в житті трапляються різні ситуації, і немає гарантії, що ми будемо разом все життя. Я не збираюся ні з ким ділитися своєю власністю, я дуже важко працювала на цей будинок, і він є тільки моїм. Якщо Андрій був зі мною тільки тому, що розраховував на якусь частку в моєму майні, то хай іде своєю дорогою.