Connect with us

З життя

Завжди уникав конфліктів з тещею, але тепла взаємин так і не склалося.

Published

on

Я ніколи не сварилася зі своєю свекрухою, але цих теплих відносин у нас також не було. Все змінилося після того, як свекруха подарувала нам земельну ділянку.

Батьки мого чоловіка мали дачу. Вони вирішили віддати її нам, оскільки вже не мали ані сил, ані здоров’я дбати про сад. Свекруха обожнювала грядки – огірки, помідори, яблука – вона все це вирощувала, закладала в банки і роздавала сусідам. А тепер усе стало моєю відповідальністю.

Тепер у нас є ділянка: є місце для смаження ковбасок і для відпочинку на вихідних. Проте був один нюанс — я не хотіла працювати в саду, тому вирішила створити квітник. Ми заробляємо достатньо, щоб купувати продукти на ринку або в супермаркеті. Повністю відмовилися від городніх грядок, замість них посадили газон і облаштували великий подвір’я.

Одного разу свекруха приїхала подивитися на сад, у якому не виявила овочів і фруктів. Почула про себе тоді стільки різного, що була в шоці. Вона казала, що я погана господиня, нічого не можу зробити і все навколо руйную.

Нещодавно до свекрухи завітав чоловік і запитав про її квашені огірки. На це вона подала йому банку з сухими квітами і сказала, що ось усе, що залишилося від її смачних огірків.

І ще додала, щоб він забрав банку з собою і пригостив дружину та онуків, оскільки мені важко дбати про грядки, хай їдять те, що я виростила.

Я була шокована такою поведінкою свекрухи і ледве стримувала себе. Свекруха ж загорілася бажанням знову мати ділянку для себе, знову викопати грядки і посадити овочі. Без поняття, що робити в такій ситуації. Усе вже спланувала, а виходить, що замість саду і басейну для дітей матиму грядки…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 4 =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

Of course, he remembered everything perfectly. *”I dont remember because it never happened!”* said Peter Redford seriously, looking at her...

З життя2 хвилини ago

Who Are You Here For?” – Maria and Nicholas Step onto the Porch, Gazing at the Visitor. “I’m Here for Maria! I’m Her Granddaughter—Well, Great-Granddaughter, Actually. The Daughter of Alexei, Maria’s Eldest Son.

“Who are you looking for?” Mary Fairweather stepped onto the porch with Nicholas at her side, eyeing the stranger. “Im...

З життя1 годину ago

Who Are You Here For?” – Mary Fitzgerald and Nicholas Step Onto the Porch, Eyeing the Stranger. “I’m Here for Mary Fitzgerald! I’m Her Granddaughter—Her Great-Granddaughter, to Be Exact. The Daughter of Alex, Mary’s Eldest Son.

**Diary Entry** *Spring has finally arrived.* The sun warmed the old wooden bench where Margaret Whitmore sat, her face turned...

З життя2 години ago

Shut Up!” the Husband Snarled, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Wretched Swamp You Call a Life.

“Shut up,” the husband snapped, throwing his suitcase to the floor. “I’m leaving you and this backwater you call a...

З життя2 години ago

I Became an Orphan at Six Years Old When My Mother Died Giving Birth to My Baby Brother

I became an orphan at six years old when my mother died giving birth to my little brother. I still...

З життя3 години ago

Don’t Worry, Dave! Cheer Up! At Least You Had an Amazing New Year’s Celebration!

“Dont worry, Simon! Cheer up! At least you had a brilliant New Years Eve!” Here he was, back in his...

З життя3 години ago

Don’t Worry, Dave! Chin Up! At Least You Had an Epic New Year’s Celebration!

“Ah, dont worry, Dave! Cheer upat least you had a cracking New Years! Back in his hometown now. Dave stepped...

З життя3 години ago

Knock at the Door: A Mother-in-Law in Tears and the Family Drama That Unfolded

There was a knock at the door. I opened it, and there stood my mother-in-law, soaked to the bone, her...