Connect with us

З життя

Все почалося з того, що нас запросили його друзі, і я вдягнула те, що люблю.

Published

on

Все почалося з того, що нас запросили друзі мого нареченого, і я вдягнулася так, як мені подобається. Мій наречений також любить, як я одягаюсь. Як тільки я вийшла з кімнати, свекруха ледь не зомліла від мого вигляду. Вона одразу змусила мене зняти сукню і детально пояснила, в що я повинна вдягнутися.

Я познайомилася з Петром в Інтернеті. Ми жили в різних містах, але він одразу сподобався мені — добрий, милий, симпатичний, надійний чоловік. Ми довго спілкувалися в соціальних мережах, а потім він прийшов до моїх батьків. Тоді я щойно закінчила школу, мені було 18 років, а йому 26. За півроку Петро зробив мені пропозицію, і ми переїхали до його батьків.

Ми поїхали в село, і я відчувала, що мене там не приймуть з особливою теплотою. Ми довго їхали, а зійшли з потягу вже вночі. Діставшись до їхнього дому, вранці свекруха дала мені мітлу і сказала:

– Тепер ти господиня в цьому домі, роби все сама. Я прибирала всю хату, прала їхній одяг, прасувала, готувала. Робила їй масаж, а ще дбала про свого майбутнього чоловіка, буквально бігала за ним, як за дитиною.

Все почалося з того, що нас запросили його друзі, і я вдягнулась так, як мені подобається. Мій наречений також любить, як я одягаюсь. Як тільки я вийшла з кімнати, свекруха ледь не зомліла від мого вигляду. Вона одразу змусила мене зняти сукню і пояснила, в що я повинна вдягнутись.

Інколи навіть шкодувала, що вирішила приїхати. Постійно хвалила свого сина, я не заперечувала, бо вважала, що мій наречений справді хороший, постійно повторювала: «мій син, мій син».

Я хотіла лише сказати їй: мамо, прокидайся, твоєму синові 26 років! Не стався до нього, як до маленької дитини!

Якось увечері, сидячи за столом, вона почала розповідати про попередніх наречених Петра — він мав бути завидним женихом. Потім вона поглянула на мене і сказала, що одна з них була дуже красивою, ще красивішою за мене.

– Я йому казала: одружись з нею, але він не захотів, не охотився одружуватися. Не розумію, чому з тобою вирішив?!

Я не люблю хвалитися, але в школі завжди була авторитетом. Вчителі мене обожнювали і поважали, а на випускному дали батькам грамоту за виховання чудової доньки. Я брала участь у всіх шкільних заходах, все місто мене знало. Зараз продовжую навчання в університеті, паралельно працюю перукарем.

Але мати Петра постійно применшує мої досягнення перед родичами. Кожного разу я йду в іншу кімнату і тихо плачу, бо знаю, що якщо скажу своєму майбутньому чоловікові, що його мати мене ображає, він відповість:

– Про що ти говориш? Моя мати свята, вона не могла цього зробити чи сказати. Вибий це з голови, вона дуже тебе любить. Просто уклади з нею мир і будьте друзями.

Через кілька місяців відбудеться весілля (заплановане на осінь). А я житиму зі свекрухою, бо це єдиний син у родині. Що я маю робити? Не можу жити з нею. Моя мама була дуже здивована поведінкою майбутньої свекрухи, єдине, що вона сказала, це бути терплячою. А що ще я можу зробити?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × 1 =

Також цікаво:

З життя6 хвилин ago

Щасливий випадок

Українська культура: Щастя, мабуть — Оленко, дай мені пояснити! — на порозі стояв захеканий Богдан. — Що вам від мене...

З життя38 хвилин ago

Нудьга на дивані: чому варто встати і щось зробити

“Мамо, ну походьмо гратися у машинки, ти ж обіцяла…” – знову занудив п’ятирічний Дмитро, що зазирнув у кухню. Ганна спершу...

З життя1 годину ago

Шлюб під загрозою

“Шлюбу відміняємо” – Настуню, нарешті ти виходиш заміж, – усміхнулась Оксана Петрівна, гладячи дочку по руці. – Я так щаслива,...

З життя2 години ago

Дочка, що не існувала

Донька, якої не було – Може, досить вже плакати?! На нас уже з сусідніх столиків дивляться. Добре, що нікого з...

З життя2 години ago

Після зради дружини він більше не бажав спілкуватися, хоч і забезпечив її!

**Багатий чоловік** Закінчився шлюб Хоменка після зради гучним розривом. Хоча він і забезпечив колишню, спілкуватися більше не бажав — ні...

З життя3 години ago

Її щастя, а платимо ми

— Ой, Наталко, як добре, що тебе під’їздом зустріла! Я тоді навіть і підніматись до вас не буду! — ледве...

З життя3 години ago

Іскри справедливості у спокійному домі

Іскри помсти в тихому домі Вечір спускався на маленьке містечко Калинівку, обгортаючи вулиці м’якою сутінковою завісою. Тарас повернувся додому з...

З життя4 години ago

Зворотна подорож до коріння

Доліносна подорож до рідного дому У морозний грудневий ранок Соломія та її чоловік Богдан вирушили у невелике містечко Калинівку, щоби...