Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли з організацією похорону, а всі витрати поділили з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом порівну. Учора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням переоформити на нього мою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за татом протягом останніх трьох років. Я був дуже здивований, адже мій тато мав пенсію понад чотири тисячі гривень на місяць, яку він витрачав також на потреби онуків. Скільки потрібно таких грошей старенькому, до того ж у селі? Він самостійно пересувався, усе розумів. Я не дав братові чіткої відповіді, сказав, що обговоримо це з дружиною, але ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я вступив до університету, покинув батьківський дім. Після закінчення навчання лишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру, а в нас народився син.

Мій брат Микола теж одружився, але продовжував жити з батьками. Не можу сказати про нього нічого поганого, він гарна людина, має хорошу дружину, вони довго жили з батьками в злагоді, а зараз у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч і старий, але ми змогли самостійно й часто відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто їздили до них, допомагали з хатніми справами і в саду. Оксана завжди була поруч із моєю мамою, та й усі навколо намагалися підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж ми ще не виплатили весь кредит за квартиру, я знайшов додаткову роботу на вихідних.

Не мали часу їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною поїхали в село, допомогли з похованням, а всі витрати розділили з братом.

Учора Микола, мій брат, знову попросив мене переписати на нього мою частку в домі, аргументуючи тим, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був здивований, адже тато отримував пенсію понад чотири тисячі гривень щомісяця, яку використовував також на онуків. Що йому потрібно було з цих грошей, до того ж у селі?

Сам ходив, усе розумів. Я не зовсім зрозумів, про який догляд говорив Микола. Батьки ніколи не казали, що весь дім дістанеться тільки йому, не хочу псувати стосунки, але не розумію, чому маю відмовитися від того, на що теж маємо право. У нас є кредит, який потрібно сплатити, і дитина теж може отримати щось від діда.

Зараз з Оксаною не знаємо, як діяти, я не дав братові чіткої відповіді, сказав тільки, що треба обговорити це з дружиною. Як вирішити це питання, не зруйнувавши стосунків у нашій родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 15 =

Також цікаво:

LT21 хвилина ago

Rita ir laiptai, kurie nepriklauso niekam kitam

Rita Vaitkevičienė, penkiasdešimt trejų metų, kas antrą dieną per pietų pertrauką eidavo tais pačiais laiptais prie Vilniaus Kalnų parko. Šešiasdešimt...

HE46 хвилин ago

הקבלן מרחוב הפרחים 14

אני שכן שלו כבר תשע שנים, גר בקומה מתחת, ברחוב הפרחים ברמת גן, ליד השוק. את יוסי בן־נתן כולם בשכונה...

HE46 хвилин ago

הקבלן מרחוב הפרחים 14

אני שכן שלו כבר תשע שנים, גר בקומה מתחת, ברחוב הפרחים ברמת גן, ליד השוק. את יוסי בן־נתן כולם בשכונה...

IT51 хвилина ago

Il garage di via Bramante

Mi chiamo Renato Casagrande, ho cinquantotto anni, e per ventitré anni ho gestito un'officina meccanica a Bergamo, in via Bramante,...

IT51 хвилина ago

Il quaderno azzurro di Patrizia

«Questo dolore non passa, e forse non deve passare» ha scritto Nadia sul suo profilo, otto anni dopo il giorno...

HE2 години ago

הכלב שספר את החוליות בגדר במשך שמונה חודשים, עד שמישהו עצר

בכלוב מספר שבע-עשרה, בעמותת "צל וגג" שליד קריית גת, יושב האסקי בשם בורקן עם האף צמוד לגדר הרשת. לא נובח....

HU3 години ago

Zoltán öröksége Győrben

Kalapácsot még sosem tartottam úgy a kezemben, mint azon a szeptemberi reggelen, amikor Márta bejött a műhelybe, és letette elém...

HE3 години ago

החתלתול שחיכה מתחת למאזדה שלי ברחוב הרצל

קוראים לי אבישי פרץ, גר בבאר שבע, ואני נגר רהיטים בן שלושים ואחת. את הסיפור הזה אני מספר מהצד שלי,...