Connect with us

З життя

Місяць тому помер мій батько. Ми з дружиною поїхали в село, допомогли з організацією похорону, а всі витрати поділили з братом.

Published

on

Місяць тому помер мій тато. Разом з дружиною ми поїхали в село, допомогли організувати похорон, а всі витрати поділили з братом порівну. Учора Микола, мій брат, зателефонував мені з проханням переоформити на нього мою частку будинку в селі, його єдиним аргументом було те, що він доглядав за татом протягом останніх трьох років. Я був дуже здивований, адже мій тато мав пенсію понад чотири тисячі гривень на місяць, яку він витрачав також на потреби онуків. Скільки потрібно таких грошей старенькому, до того ж у селі? Він самостійно пересувався, усе розумів. Я не дав братові чіткої відповіді, сказав, що обговоримо це з дружиною, але ані я, ані Оксана не хочемо відмовлятися від спадщини.

Коли я вступив до університету, покинув батьківський дім. Після закінчення навчання лишився в місті, знайшов хорошу роботу, одружився, взяв кредит на квартиру, а в нас народився син.

Мій брат Микола теж одружився, але продовжував жити з батьками. Не можу сказати про нього нічого поганого, він гарна людина, має хорошу дружину, вони довго жили з батьками в злагоді, а зараз у них двоє дітей.

Батьки моєї Оксани подарували нам автомобіль, хоч і старий, але ми змогли самостійно й часто відвідувати моїх батьків у селі.

Влітку ми часто їздили до них, допомагали з хатніми справами і в саду. Оксана завжди була поруч із моєю мамою, та й усі навколо намагалися підтримати і бути поряд. Три роки тому мама померла, в той час у мене почалися проблеми на роботі, до того ж ми ще не виплатили весь кредит за квартиру, я знайшов додаткову роботу на вихідних.

Не мали часу їздити в село. Місяць тому помер мій батько. Разом з дружиною поїхали в село, допомогли з похованням, а всі витрати розділили з братом.

Учора Микола, мій брат, знову попросив мене переписати на нього мою частку в домі, аргументуючи тим, що він доглядав за батьком останні три роки. Я був здивований, адже тато отримував пенсію понад чотири тисячі гривень щомісяця, яку використовував також на онуків. Що йому потрібно було з цих грошей, до того ж у селі?

Сам ходив, усе розумів. Я не зовсім зрозумів, про який догляд говорив Микола. Батьки ніколи не казали, що весь дім дістанеться тільки йому, не хочу псувати стосунки, але не розумію, чому маю відмовитися від того, на що теж маємо право. У нас є кредит, який потрібно сплатити, і дитина теж може отримати щось від діда.

Зараз з Оксаною не знаємо, як діяти, я не дав братові чіткої відповіді, сказав тільки, що треба обговорити це з дружиною. Як вирішити це питання, не зруйнувавши стосунків у нашій родині?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − шість =

Також цікаво:

З життя19 хвилин ago

“That’s Just Like My Mum’s Ring,” Said the Waitress, Gazing at the Millionaire’s Band… His Respons…

“Thats just like the one my mum had,” the waitress remarked, glancing at the millionaires ring. She couldnt have anticipated...

З життя20 хвилин ago

Oh, Girl, You’re Wasting Your Smiles—He’ll Never Marry You! Vera was barely sixteen when her mum pa…

Oh love, youre wasting your time congratulating himhell never marry you. Violet had barely turned sixteen when her mum passed...

З життя1 годину ago

“Slice The Salad Finer, Love: A New Year’s Story of Mothers-in-Law, Misunderstandings, and Forgivene…

Chop it a bit finer for the salad, said Margaret and then caught herself. Oh, sorry, love. There I go...

З життя1 годину ago

“You’ll Never Make It Without Me!” he shouted, stuffing his shirts into a suitcase—But She Proved Hi…

Youll fall to pieces without me! You cant do anything on your own! That was Dave, my husband, barking at...

З життя2 години ago

I lied to a mother who was crying, looking her straight in the eyes, because I saw the crumpled pharmacy receipt peeking out from her handbag.

I once told a small lie to a mother who sat crying before me, looking straight into her eyes, because...

З життя2 години ago

That Unforgettable March

THAT PECULIAR MARCHMarch is never merely a month; its an annual assessment of your capacity to keep your wits about...

З життя2 години ago

“— James, where should I sit? — I whispered. He finally glanced at me, annoyance flashing in his eye…

Henry, where should I sit? I asked quietly, glancing around the crowded room. At last, he looked at me, and...

З життя2 години ago

Women’s Fates: Marianne After Granny Nancy passed away, Marianne felt utterly desolate. In her moth…

Fates of Women. Mary When Granny Agnes passed away, the world seemed a duller, sadder place for Mary. She just...