Connect with us

З життя

Бабуся довірила моїх дочок прабабусі, а коли я їх забрала додому, вона образилася.

Published

on

Бабуся довірила моїх дочок прабабусі та образилася, коли я їх забрала додому.

Мій чоловік і я часто сперечалися, тому вирішили розлучитися. Ми не ділили майно, єдине, про що мій колишній чоловік попросив у суду, це визначити час для спілкування з дітьми, адже у нас було дві доньки. Навіть без рішення суду я не заважала б дітям спілкуватися з батьком, особливо враховуючи, що вони до нього дуже прив’язані і дуже засмучені, що ми йдемо різними шляхами. У результаті в рішенні суду було прописано, що я повинна віддавати дітей батькові кожну парну суботу та неділю. Разом з чоловіком ми домовилися, що він забиратиме дочок у п’ятницю ввечері.

Минулого тижня мій чоловік, як зазвичай, приїхав за дітьми, я передала йому одяг, іграшки та аптечку. У них були зубні щітки і капці у квартирі тата.

Відступлю трохи від теми. Колишній чоловік мешкає зі своєю мамою та бабусею. Бабусі мого чоловіка понад дев’яносто років, але вона ще досить енергійна для свого віку. Її обмеження зі здоров’ям пов’язані лише з віком, очевидно, що вона вже не бігає, часто відпочиває, а останнім часом почала сильно втрачати слух і, щоб з нею поговорити, майже треба кричати.

Коли мій чоловік забирає дівчаток, старша дочка отримує телефон для зв’язку. Я телефоную кілька разів за вихідні та питаю, як вони там, для свого загального спокою.

Минулої п’ятниці мені чомусь захотілося зателефонувати раніше:

– Привіт, Олю! Що ви робите разом з татом?

– Тато вже поїхав на день народження…

– Ви граєте з бабусею?

– Вона також поїхала…

– …?

– Сказала, що повернеться ввечері.

Я припинила розмову з Олею та зателефонувала чоловікові:

– Що відбувається, чому дівчатка з прабабусею?

– У чому справа, ввечері прийде моя мама, я на ніч не вдома.

– А навіщо ти їх узяв, якщо не збирався займатися ними?

– Бабуся і прабабуся хотіли провести час з ними.

– Ти хочеш мене роздратувати? Ними займається лише прабабуся!

– Мама пішла до подруги на ювілей, я знаю.

– А ти знаєш, що прабабуся спить більше, ніж не спить, і майже не чує?! Я їду за дітьми!

За півгодини я вже подзвонила у двері квартири колишньої свекрухи. Двері відчинила Оля.

– Доню, чому ти навіть не спитала, хто дзвонить?

– Я думала, що це бабуся повернулася…

– А де прабабуся?

– Вона спить.

– А що ви робите?

– Дихаємо свіжим повітрям на балконі і пускаємо мильні бульбашки, тато купив нам нові!

Після того як я почула «дихаємо свіжим повітрям на балконі», мені стало не по собі. Я сіла на стілець біля дверей, щоб віддихатися. Дві дівчинки дошкільного віку дихають свіжим повітрям на восьмому поверсі та пускають бульбашки!

Коли ми збиралися, прабабуся прокинулася. Вона була здивована моїм візитом.

– Хто тобі двері відкрив?

Я протягом пів години пояснювала людині, яка ледве чує, хто відчинив двері і що роблять її онуки, поки вона спить. Швидко зібравшись, ми вийшли. Прабабуся була справді засмучена:

– Ну, трохи перепочила, а тепер забирають дітей…

Буквально через годину мій телефон почервонів від дзвінків. Телефонував мій чоловік, телефонувала свекруха та були обурені моїм «самоуправством». Вони навіть нагадали мені рішення суду. Я перервала їхні сердиті тиради простим запитанням:

– А як ви гадаєте, дорогі колишні родичі, безпечно для двох дівчаток видувати мильні бульбашки з балкона восьмого поверху без дорослого?

І чоловік, і свекруха пробурмотіли щось, і я закінчила питанням:

– І чому двері відчиняють мені діти, а не спляча прабабуся?

Через кілька днів чоловік перепросив і пообіцяв, що більше не залишить своїх доньок ні з бабусею, ні з прабабусею. Я погодилася, вірячи йому на слово, що якщо не зможе бути з дівчатами, то просто їх не забере, попередивши про це заздалегідь, щоб діти не були засмучені.

Ми вирішили та узгодили умови знову. Сподіваюся, надалі все буде так, як ми домовилися, і мені не доведеться знову контролювати ситуацію.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − тринадцять =

Також цікаво:

FR8 хвилин ago

La force d’une main tendue

La salle de réception du Château de Montclair scintillait sous les lustres en cristal. Ce soir-là, la fondation « Espoir...

LT23 хвилини ago

Šuo, Kuris Vis Dar Plaukia Saulėlydžio

Mano senelis Bronius išėjo prieš dvejus metus. Jo senas labradoras Margis vis dar gyvena prie ežero. Ir kiekvieną vakarą, lygiai...

ES28 хвилин ago

No sabía que mi hijo había planeado todo para proteger a su esposa

Eran las cuatro y cuarto de la tarde cuando sonó el teléfono. Yo estaba en el taller de la casa...

FR1 годину ago

Le sac qu’elle n’a jamais porté

C'était une soirée de juin, moite et lourde, dans une salle de réception près du Vieux-Port de Marseille. Les baies...

FR1 годину ago

Le dîner de trop

J’ai su que quelque chose clochait quand Cécile a posé son téléphone sur la table de la cuisine, juste à...

CZ1 годину ago

Čekání na sedmou

Každý večer, přesně v sedm hodin, otevřou dveře malého domku na kraji Mělníka a stará fena Němka jménem Bára vykročí...

IT2 години ago

Il conto della suocera

Chiara rientrò a casa che erano quasi le otto e mezzo di sera. Aveva ancora nelle narici l’odore di caffè...

HE2 години ago

Устала быть кошельком для чужих родственников

נמאס לי להיות הארנק של קרובי המשפחה שלו ליאת חזרה הביתה באותו יום כמעט בעשר בלילה. הברכיים זמזמו, ברקות דפק...