Connect with us

З життя

Невдовзі третя донька виходить заміж: непрості будні матері.

Published

on

Катерина важко працювала, адже незабаром її третя донька мала вийти заміж. На роботі точилися розмови, але жінка намагалася їх ігнорувати. Вона знала правду. Після смерті чоловіка вона не вийшла заміж вдруге, адже присвятила своє життя вихованню доньок і онуків.

Чоловік Катерини пішов з життя дуже рано, залишивши її з трьома дочками. Можна уявити, як виглядало тоді її життя: недосип, робота на два фронти, безліч домашніх обов’язків – прибирання, приготування їжі, догляд за садом і господарством у селі.

Життя Катерини стало трохи легшим, коли її найстарша донька досягла 10-річного віку. Вона допомагала матері доглядати за двома молодшими сестрами і навіть залишалася з ними сама під пильним наглядом сусідки Марії. Деякі обов’язки взяла на себе дочка, тому Катерина могла трохи розслабитися. Роки минали, дочки ставали дорослими та освіченими. Настав час, коли дівчата почали самостійно вирішувати своє майбутнє і шукати своїх половинок.

Якось старша донька оголосила, що збирається вийти заміж. Катерина була дуже щаслива і не могла дочекатися зустрічі з майбутнім зятем, про яку попросила донька. Павло, майбутній зять, теж дуже полюбив майбутню тещу.

– Виходь за нього, доню, це чудова людина! – заохочувала жінка доньку.

Мало хто знає, скільки коштувало матері весілля улюбленої доньки. Все літо вона працювала на фермі, щоб виплатити борги, які взяла на весілля.

Наступного зятя привела донька Ольга. Мати раділа, що друга донька починає нове життя і знову почала відкладати гроші на ще одне весілля.

Коли в селі почали ходити чутки, що незабаром третя донька Аня вийде заміж, жінки на роботі стали дошкуляти Катерині. Одна з колег прямо сказала їй:

– Добре робиш, що швидко видаєш доньок заміж. Ти молода, ще когось знайдеш для себе.

– Нікому я не поспішаю шукати чоловіка. Я сама виховала своїх доньок і радію, що вони мають хороших чоловіків і доля їм усміхнулася. Ще наймолодша донька вийде заміж, і я буду жити спокійно для себе. Я виконала свій материнський обов’язок, який зрозуміє лише любляча мати.

Невдовзі в домі Катерини знову заграла весільна музика, і зібралася вся родина. Не було необхідності знову брати гроші в борг, адже старші сестри Ані вже мали стабільне життя і допомогли матері при нагоді весілля їхньої сестри.

Нині Катерина на пенсії. Вийти заміж вдруге вона так і не наважилася, адже віддала своє життя для блага дочок і онуків. Тепер на кожне свято у її домі збирається вся родина. Жінка дуже щаслива, жаліє лише, що немає поруч чоловіка, який завжди мріяв про сина, а тепер має їх аж трьох. Щастя дочок винагородило їй роки тяжкої праці, щоб забезпечити їм найкраще майбутнє.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять + дев'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя52 хвилини ago

Ваш кіт дуже гучний!

— Вимкніть цю диявольську машину! Я через вас спати не можу! — роздався крик за дверима. Потім хтось почав бити...

З життя2 години ago

Ти знайшла своє місце у світі

— Хоча комусь ти виявилася потрібна. — Не потрібен тобі мій син, він тобі життя зламає. — Неправда, Маріє Григорівно....

З життя2 години ago

Відбитки долі

Сьогодні знову поганий день. — Тарасе, ну що тобі бракує? Дивись – українська – двійка, алгебра – ледве трійка, а...

З життя3 години ago

Це все через тебе

— Оленко Петрівно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Соломійки чіплявся. — Як то — чіплявся? Ганнусю,...

З життя3 години ago

Підіймемося над образою

Давно то було, а досі згадується, як сонце того дня, яке ніби не хотіло заходити… — Ну що, донечко, подумали?...

З життя4 години ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Мене звати Ярослав. — Ярославе… Ярочку… Сину! Марія Степанівна підняла голову...

З життя4 години ago

Час минає, а люди змінюються

Часи завжди однакові, лише люди різні — Тетяно, в тебе хоч крапля совісті залишилася?! — тремтячим голосом промовила Оксана до...

З життя5 години ago

Фортуна усміхнулась

**Щоденник Олесі Коваль** Так мені пощастило… — Олесю, дай пояснити! — На порозі стояв задиханий Богдан. — Що вам від...