Connect with us

З життя

Невдовзі третя донька виходить заміж: непрості будні матері.

Published

on

Катерина важко працювала, адже незабаром її третя донька мала вийти заміж. На роботі точилися розмови, але жінка намагалася їх ігнорувати. Вона знала правду. Після смерті чоловіка вона не вийшла заміж вдруге, адже присвятила своє життя вихованню доньок і онуків.

Чоловік Катерини пішов з життя дуже рано, залишивши її з трьома дочками. Можна уявити, як виглядало тоді її життя: недосип, робота на два фронти, безліч домашніх обов’язків – прибирання, приготування їжі, догляд за садом і господарством у селі.

Життя Катерини стало трохи легшим, коли її найстарша донька досягла 10-річного віку. Вона допомагала матері доглядати за двома молодшими сестрами і навіть залишалася з ними сама під пильним наглядом сусідки Марії. Деякі обов’язки взяла на себе дочка, тому Катерина могла трохи розслабитися. Роки минали, дочки ставали дорослими та освіченими. Настав час, коли дівчата почали самостійно вирішувати своє майбутнє і шукати своїх половинок.

Якось старша донька оголосила, що збирається вийти заміж. Катерина була дуже щаслива і не могла дочекатися зустрічі з майбутнім зятем, про яку попросила донька. Павло, майбутній зять, теж дуже полюбив майбутню тещу.

– Виходь за нього, доню, це чудова людина! – заохочувала жінка доньку.

Мало хто знає, скільки коштувало матері весілля улюбленої доньки. Все літо вона працювала на фермі, щоб виплатити борги, які взяла на весілля.

Наступного зятя привела донька Ольга. Мати раділа, що друга донька починає нове життя і знову почала відкладати гроші на ще одне весілля.

Коли в селі почали ходити чутки, що незабаром третя донька Аня вийде заміж, жінки на роботі стали дошкуляти Катерині. Одна з колег прямо сказала їй:

– Добре робиш, що швидко видаєш доньок заміж. Ти молода, ще когось знайдеш для себе.

– Нікому я не поспішаю шукати чоловіка. Я сама виховала своїх доньок і радію, що вони мають хороших чоловіків і доля їм усміхнулася. Ще наймолодша донька вийде заміж, і я буду жити спокійно для себе. Я виконала свій материнський обов’язок, який зрозуміє лише любляча мати.

Невдовзі в домі Катерини знову заграла весільна музика, і зібралася вся родина. Не було необхідності знову брати гроші в борг, адже старші сестри Ані вже мали стабільне життя і допомогли матері при нагоді весілля їхньої сестри.

Нині Катерина на пенсії. Вийти заміж вдруге вона так і не наважилася, адже віддала своє життя для блага дочок і онуків. Тепер на кожне свято у її домі збирається вся родина. Жінка дуже щаслива, жаліє лише, що немає поруч чоловіка, який завжди мріяв про сина, а тепер має їх аж трьох. Щастя дочок винагородило їй роки тяжкої праці, щоб забезпечити їм найкраще майбутнє.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять + десять =

Також цікаво:

HU46 хвилин ago

Zoltán öröksége Győrben

Kalapácsot még sosem tartottam úgy a kezemben, mint azon a szeptemberi reggelen, amikor Márta bejött a műhelybe, és letette elém...

HE52 хвилини ago

החתלתול שחיכה מתחת למאזדה שלי ברחוב הרצל

קוראים לי אבישי פרץ, גר בבאר שבע, ואני נגר רהיטים בן שלושים ואחת. את הסיפור הזה אני מספר מהצד שלי,...

CZ53 хвилини ago

Vitěz Kotrba

Dvacet let jsem svého zetě nevolala jinak než "ten chlap". Ne z hlouposti a ne ze zloby — prostě jsem...

CZ53 хвилини ago

Manžel bez adresy

Jsem Tomáš Beneš, je mi čtyřiačtyřicet a bydlím v Pardubicích, kousek od Zámečku. Tchyni jsem oslovoval Jitko od prvního večera,...

CZ54 хвилини ago

Jedna židle na zahradě v Kutné Hoře

Jsem Radek, je mi čtyřiačtyřicet a opravuju motorky v malé dílně na kraji Kutné Hory. Tohle vyprávím já – ne...

BG54 хвилини ago

Заемната книга на Костадин

Костадин Ганев отвори тефтера на щанда в дюкяна си за резервни части на улица „Раковски" в Пазарджик и прокара пръст...

IT55 хвилин ago

Il tovagliolo di carta di Marta

Faccio la cassiera al bar-tabaccheria di via Solferino da nove anni, un turno che comincia alle sei e mezzo e...

LT55 хвилин ago

Žentas, kuris nepavogė uošvienės Volvo

Man penkiasdešimt treji, ir aš vis dar prisimenu, kaip anytos akys sustingo ties mano rankomis, kai laikiau raktelius nuo jos...