Connect with us

З життя

Чужа квартира? Сплати оренду!

Published

on

Власне чи чуже житло? Плати за оренду!

– Весілля моєї доньки під загрозою. Ми зятьком посварилися, тому що він не хоче приймати наш подарунок. До весілля залишилося два тижні, а він влаштовує скандали. Не знаю, чим усе закінчиться, але мені шкода свою доньку.

– А чому він злиться?

– Ти не повіриш, через житло. Ми з чоловіком вирішили порадувати молодят, зібрали всі заощадження і купили квартиру як весільний подарунок. Мені довелося продати і дачу, і гараж, щоб на все вистачило. Нерухомість оформили на доньку. Яке то має значення, на кого оформлено?

– Це правда…

– Ми з чоловіком вважаємо, що вчинили правильно. Квартира, звісно, порожня. Необхідно зробити ремонт і обставити меблями, але в нас більше немає грошей. Чоловік сказав зятю, що ми разом почнемо все робити поетапно, щоб вони змогли раніше переїхати, але Андрій не хоче займатися ремонтами!

– Чому?

– Він вважає, що це чуже житло. Не хоче вкладати гроші в нерухомість, до якої не має відношення. Сказав, щоб ми самі робили ремонт. Може придбати дрібниці, але не має наміру витрачати великих сум.

– А не можуть переїхати без цих ремонтів? У стан, як він є?

– Ні, квартира абсолютно порожня. До того ж потрібно міняти сантехніку, електрику, підлоги, стіни вирівнювати. Вікна старі, краще замінити. Звісно, оздоблення має бути хоча б мінімальним.

Я сама не жила б у таких умовах, хоча й не потребую надмірностей. Як молоді можуть жити в такому розгардіяші? Будуть соромитися. Зять працює у великій компанії, отримує хорошу зарплату, але грошей шкода. Наполягає на тому, щоб відкладати на власне житло, аби не залишитися без даху над головою.

Хоче мати все готове. Вимагає від нас покупки квартири та ремонту за наш рахунок. Ну що ж, якщо він вважає, що квартира чужа, нехай платить за оренду. Якщо у нас немає нормальних відносин, нехай так і буде. Я йому це сказала, і найцікавіше те, що він посміхнувся і погодився. Зобов’язується щомісяця платити двісті гривень. Більше не може, бо квартира не придатна для життя.

– А що говорить твоя донька?

– Дуже переживає, постійно плаче. Дуже його любить і не може змиритися з цією ситуацією. Не потрібна їй вже квартира, не потрібні ремонти, хоче, щоб усе було, як раніше. Я ж хвилююся, що людина не хоче вкладатися в сім’ю. Що буде далі? Ще й не одружений, а вже думає про розлучення й поділ майна.

Ви вважаєте, що Андрій повинен інвестувати в квартиру своєї дружини? Планує ж там жити, мати дітей, осісти. Кого хвилює, хто офіційний власник? А може, він має рацію? Що б ви зробили, якби були на його місці?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − п'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

Привіт! Я завжди вірив, що наша зустріч обов’язкова…

Відтоді, як минулого року Тарас випадково побачив її, повертаючись з роботи, він не міг забути цього обличчя. Він шукав поворот,...

З життя2 години ago

Привіт. Я дружина. Можна увійти?

Ох, слухай, я тобі розповім цю історію, але так, щоб вона звучала по-нашому. Вже тиждень медичний університет у Львові гудів...

З життя3 години ago

У всьому винен дощ

У всьому винний дощ Другої половини дня небо затягнуло хмарами, а до вечора почав моросити дощ. Весною вулиці виглядають непривабливими,...

З життя4 години ago

Принцеса для душі

**Донька для себе** Оксана увійшла до хати й прислухалася. Швидко зняла плащ, взуття й одразу пройшла до кімнати матері. Та...

З життя5 години ago

Ти погана. Я піду до тата.

Уві сні все почалося так нетипово — як і слід було чекати від сновидіння. Щодня молоді люди проходили повз, наче...

З життя6 години ago

Сама жінка з причепом

Самотня жінка з причепом Наталя сама виховувала сина. Чоловік пішов від неї більше десяти років тому. Весь цей час він...

З життя6 години ago

Зателефонуйте, будь ласка!

Ранком Олену переслідувало передчуття, що щось станеться. Хоча все важливе вже давно відбулося. І кохання, і родина, а тепер вона...

З життя7 години ago

На хвилі почуттів

Йшла з серцем замість голови Соломія вийшла з кабінету, побачила, що під’їхав ліфт, і люди почали заходити всередину. — Почекайте!...