Connect with us

З життя

Моя дружина швидко повернулася з декретної відпустки, щоб зберегти високооплачувану роботу.

Published

on

Моя дружина недовго була в декретній відпустці, вона не хотіла втрачати роботу, де добре заробляла. Нашою донькою від ранку до вечора займалася теща. Мама Олесі прибирала, прала і готувала для нас. Потім вона порадила нам віддати малу до дитячого садка, адже їй потрібно зростати серед однолітків. Ми з дружиною вирішили, що це неможливо, тоді теща заявила, що більше не буде доглядати за нашою дитиною, у неї просто немає сил, вона втомилася.

У нас з дружиною маленька дитина. Донечка. Їй два з половиною роки. Ми довго чекали на неї і старалися, тому вона є нашим великим щастям і благословенням. З часом ми отримали чудову новину, яка назавжди змінила наше життя на краще. Лена і я стали батьками маленького янголятка.

Через дев’ять місяців народилася найулюбленіша, найдорожча і найчарівніша дівчинка у світі. Я, моя дружина та наші батьки були безмежно щасливі з цього приводу. Від перших днів життя вона була оточена турботою рідних. Ми дуже її любимо, дружина була в декреті півтора року. Вона уклала угоду, за якою після цього часу або повинна повернутися до роботи, або її місце буде зайнято іншою людиною. Врешті, після довгих переговорів, вирішили піти на таку поступку.

Загалом, впродовж останнього року моя теща, мати Ленки, була з онучкою вдень, а ввечері ми обоє поверталися з роботи й переймалися клопотами про нашу дочку на себе. У цей період усе було нормально. Мати Лени із задоволенням займалася онукою і не висловлювала ніяких скарг.

Але останнім часом ситуація кардинально змінилася, і тепер вона наполягає на звільненні її з обов’язків няні. Вона не намагається особливо пояснювати свою поведінку, просто поставила ультиматум — і все. Коли ми почали її запитувати, мати дружини почала казати, що дитині потрібно спілкування з іншими дітьми і що вона повинна звикати до суспільства якомога раніше.

Так, звісно, у телевізійних програмах постійно лунають такі твердження, і вона також починає думати в цьому напрямку. Ми з дружиною негайно відкинули ідею дитячого садка. Багато наших друзів скаржаться, що як тільки дитина почне ходити до садка, починаються безперервні хвороби. Тому ми вирішили, що обійдемося без цього, а наша дитина сидітиме вдома. Це буде лише на користь її здоров’ю. Вона для нас дуже важлива, у нас лише вона, ми приділяємо їй велику увагу.

Дружина сказала матері, що думає про це, але та відказала, що втомилася, не має сил бігати за дитиною. Загалом, мати поставила нас перед фактичним станом справ — не буде більше доглядати за малою, і все.

І як нам після цього з нею домовлятися? Ось така жінка! Хоче віддати дитину у садок, коли сама могла б з нею бути.

Моя дружина недовго була в декретній відпустці, вона не хотіла втрачати роботу, де добре заробляла. Нашою донькою від ранку до вечора займалася теща. Мама Олесі прибирала, прала і готувала для нас. Потім вона порадила нам віддати малу до дитячого садка, адже їй потрібно зростати серед однолітків. Ми з дружиною вирішили, що це неможливо, тоді теща заявила, що більше не буде доглядати за нашою дитиною, у неї просто немає сил, вона втомилася.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + дванадцять =

Також цікаво:

З життя57 хвилин ago

Ваш кіт дуже гучний!

— Вимкніть цю диявольську машину! Я через вас спати не можу! — роздався крик за дверима. Потім хтось почав бити...

З життя2 години ago

Ти знайшла своє місце у світі

— Хоча комусь ти виявилася потрібна. — Не потрібен тобі мій син, він тобі життя зламає. — Неправда, Маріє Григорівно....

З життя2 години ago

Відбитки долі

Сьогодні знову поганий день. — Тарасе, ну що тобі бракує? Дивись – українська – двійка, алгебра – ледве трійка, а...

З життя3 години ago

Це все через тебе

— Оленко Петрівно, там на дитячому майданчику якийсь незнайомий чоловік до вашої Соломійки чіплявся. — Як то — чіплявся? Ганнусю,...

З життя3 години ago

Підіймемося над образою

Давно то було, а досі згадується, як сонце того дня, яке ніби не хотіло заходити… — Ну що, донечко, подумали?...

З життя4 години ago

Вона знову тут

— Сину… — Вибачте, але я вам не син. Мене звати Ярослав. — Ярославе… Ярочку… Сину! Марія Степанівна підняла голову...

З життя4 години ago

Час минає, а люди змінюються

Часи завжди однакові, лише люди різні — Тетяно, в тебе хоч крапля совісті залишилася?! — тремтячим голосом промовила Оксана до...

З життя5 години ago

Фортуна усміхнулась

**Щоденник Олесі Коваль** Так мені пощастило… — Олесю, дай пояснити! — На порозі стояв задиханий Богдан. — Що вам від...