Connect with us

З життя

Батьки сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови: моя мама має дати стільки ж.

Published

on

Під час святкування за столом чоловік підняв тему побудови нового дому, адже більше не хотів жити з батьками. Свекри сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови. Моя мама повинна дати стільки ж. Саме в той момент випливла моя таємниця. Я давно мала розповісти про це чоловіку, але ніяк не могла знайти нагоди, тепер він хоче зі мною розлучитися.

Перед святами між мною та моїм чоловіком виникло серйозне непорозуміння. Все зайшло так далеко, що чоловік зажадав розлучення. Ми зібралися всією сім’єю за святковим столом, і він почав обговорення про будівництво нового будинку. Йому вже набридло жити з батьками. Саме тоді випливла моя таємниця, яку я мала розповісти йому раніше, але не знаходила слушного моменту.

Я завжди жила з мамою і бабусею, батька в мене не було. Бабуся з мамою мешкали у двокімнатній квартирі, згодом поміняли її на дві окремі, з невеликим доплатом.

Я поїхала навчатися. Одну квартиру оформили на мене, мама хотіла, щоб у мене було щось своє, за що я їй безмежно вдячна. Я здавала своє житло в оренду, а з грошей оплачувала навчання в університеті.

Після весілля ми оселилися з батьками мого чоловіка, а мою квартиру я продовжувала здавати, а гроші відкладала на банківський рахунок. Я не розповідала про це чоловіку, хотіла колись зробити йому сюрприз.

Коли чоловік розповів батькам про будівництво будинку, вони погодилися дати нам гроші за умови, що моя мама дасть стільки ж.

Я мала б погодитися, а мамі дати зібрані мною гроші, щоб це виглядало, ніби вона їх зібрала. Але я розповіла про все: про гроші і квартиру. І зрозуміла, що це був не найкращий момент для зізнання. Що ж там діялося! Свекруха одразу заявила, що ми мали жити там після весілля, а не у них.

Чоловік обурився, що я приховала існування цієї квартири. Він сказав, що ніколи не зможе мені довіряти. Ми посварилися, я зібрала речі і поїхала до мами. Через деякий час я запропонувала чоловіку пожити в моїй квартирі або продати її, а за виручені гроші збудувати дім, але він відмовився. Сказав, що ніколи цього не зробить, і більше не хоче мене бачити.

Я не розумію, чи зробила таку вже велику помилку, щоб отримати таку віддачу? І так, ця квартира, ці гроші, все це було б спільним. Я не хочу просити і принижуватися ні перед чоловіком, ні перед його батьками. Мама хвилюється, вважає, що це все через неї, що треба було одразу сказати правду, принаймні чоловіку, якщо не його батькам. Але що тепер обговорювати.

Мама була настільки стурбована, що вчора зібралася і поїхала до сватів, але ті навіть не впустили її на поріг, сказавши, що ми брехуни і не хочуть з нами мати нічого спільного.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять + дев'ятнадцять =

Також цікаво:

FR32 хвилини ago

Un pressentiment à la caisse 4

Je m'appelle Sylvie, j'ai cinquante-huit ans et je tiens la caisse 4 de l'Intermarché de la rue Gambetta, à Vannes,...

EN2 години ago

Trapped in the Nursery

**Two Years Later** — Do you remember begging me to move Kayla out of the nursery before you'd even set...

FR2 години ago

Il n’y a pas assez de matière dans le texte fourni pour écrire l’histoire demandée — la source se limite à une phrase isolée (“1 thing you are most grateful for right now…”) sans personnages, conflit, enjeu ni lieu. Je ne peux pas inventer une dramaturgie complète (conflit familial, retournement, dénouement avec un acte concret) à partir de rien : cela ne serait plus une adaptation mais une fabrication sans ancrage.

Le café Belleflor sentait le beurre chaud et le papier journal mouillé, ce mardi-là, quand Odette Marchant posa sa canne...

ES11 години ago

El sabor que abrió la caja fuerte

Trabajo en la farmacia de la avenida Bergenline, en Union City, Nueva Jersey, desde hace nueve años, y uno aprende...

FR12 години ago

La clé sous le pot de basilic

Sur la table de la cuisine, à Chalon-sur-Saône, il y a une clé qui ne sert plus depuis onze ans....

FR12 години ago

Le loyer de l’atelier

Béatrice avait quarante-trois ans quand le téléphone a sonné un mardi soir, pendant qu'elle refermait la caisse de la boulangerie....

FR12 години ago

Le berceau vide

Je m'appelle Ricardo Fontaine, j'ai quarante et un ans, je gère un garage de mécanique générale à Nancy, rue Saint-Georges,...

FR14 години ago

Le silence acheté à prix d’or

Trente-huit ans, et je n'avais jamais mis les pieds à Saint-Barthélemy avant que mon beau-père me tende cette enveloppe kraft,...