Connect with us

З життя

Родичі обіцяли допомогу за умови, що моя мама також підтримає нас фінансово.

Published

on

Під час святкування мій чоловік за столом підняв тему будівництва будинку, бо не хотів більше жити з батьками. Свекри сказали, що дадуть нам гроші, але за однієї умови. Моя мама повинна дати стільки ж. Саме в цей момент відкрилася моя таємниця. Я давно мала розповісти про це чоловіку, але якось не було нагоди, тепер він хоче зі мною розлучитися.

Перед святами між мною і моїм чоловіком сталася серйозна сварка. Це зайшло настільки далеко, що чоловік зажадав розлучення. Ми зібралися всією родиною за святковим столом, а він почав розмову про будівництво будинку. Він вже не хотів жити з батьками. Саме тоді стала відомою моя таємниця, про яку я мала розповісти чоловіку раніше, але не знаходила слушної нагоди.

Я завжди жила з мамою та бабусею, батька у мене не було. Бабуся з мамою мешкали в двокімнатній квартирі, а згодом поміняли її на дві окремі, з невеликою доплатою.

Я тоді поїхала на навчання. Одна квартира була переписана на мене, мама хотіла, щоб у мене було своє, і я за це дуже вдячна. Свою квартиру я здавала в оренду, а з грошей оплачувала навчання в університеті.

Після весілля ми оселилися у батьків чоловіка, своє житло я продовжувала здавати, а гроші відкладала на банківський рахунок. Не говорила про це чоловіку, хотіла згодом зробити йому сюрприз.

Коли чоловік повідомив свекрам про будівництво будинку, вони погодилися дати нам гроші, за умови, що і моя мама стільки ж дасть.

Я мала б погодитися і передати свої накопичені гроші мамі, щоб виглядало так, ніби вона їх зібрала, але я розповіла про все, і про гроші, і про квартиру. Тоді зрозуміла, що це був невдалий момент для відкриття цієї таємниці. Що там почалося! Свекруха одразу заявила, що я мала б жити там після весілля, а не у них.

Але чоловік був розчарований тим, що я приховала сам факт наявності цієї квартири. Сказав, що ніколи не зможе мені довіряти. Ми посварилися, я зібрала свої речі і поїхала до мами. Згодом я запропонувала чоловіку, щоб ми оселилися у мене, або продали квартиру і побудували дім на ці гроші, але він відмовився. Сказав, що ніколи цього не зробить, а більше — не хоче мене бачити.

Не розумію, чи я зробила таку велику помилку, щоб заслужити це? Адже ця квартира, ці гроші — все було б спільне. Не хочу також благати і принижуватися, ні перед чоловіком, ні перед його батьками. Мама хвилюється, що це все через неї, радить, що треба було відразу сказати правду, хоча б чоловіку, якщо не його батькам. Але який сенс тепер про це говорити.

Але мама була так засмучена, що вчора зібралася і поїхала до сватів, але та навіть не пустила її до хати, сказала, що ми брехуни, і вона не хоче мати з нами жодних контактів.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × п'ять =

Також цікаво:

ES17 хвилин ago

No lo pienso, lo hago: le devuelvo las llaves del taller

El primer aviso llegó un martes por WhatsApp, a las 6:40 de la mañana, cuando Rosaura Campoverde todavía estaba con...

FR22 хвилини ago

Ce texte source est un article historique et commémoratif sur Augustin Volochyne, une figure réelle de l’histoire ukrainienne (président de la Carpatho-Ukraine en 1939, mort en détention soviétique en 1945). Ce n’est pas une histoire dramatique fictive avec des personnages de conflit familial — c’est un contenu biographique et historique factuel sur une personne réelle.

Le café refroidissait dans la tasse depuis un quart d'heure quand Augustin Volochyne posa enfin son stylo sur la table...

EN2 години ago

The Last Photo From Cape May

Marlene Ford didn't post vacation pictures. Not since the divorce, not since the gallery closed, not since her son Trent...

HE3 години ago

התור השני בקופת חולים

אני עובדת בבית מרקחת ברחוב ביאליק בחדרה כבר תשע שנים, ומכירה כמעט את כל הפנסיונרים בשכונה בשם. את מירה גרינברג...

NL3 години ago

Puur geluk

Ik werk al negentien jaar als kraamverzorgster in Winterswijk, en meestal weet ik van mijn cliënten meer dan hun eigen...

FR4 години ago

Le comptable qui n’a rien vu venir

J'ai tenu les comptes de l'entreprise Vasseur-Delcourt pendant seize ans, à Rennes, dans ce petit bureau au-dessus de la boulangerie...

ES4 години ago

El sobre que nadie quiso abrir

Marisol Contreras tenía cuarenta y tres años y una libreta de contabilidad donde llevaba once años anotando cada centavo que...

FR4 години ago

# Quand mon fils a repris les clés de la maison

J'avais quarante-huit ans quand j'ai compris que j'avais élevé un otage, pas un fils. Je m'appelle Colette Fabre, je vis...