Connect with us

З життя

Глузування над селянами: жорстокість і несправедливість!

Published

on

Погано кепкувати з людьми із села!

Закінчивши економічний факультет, кілька місяців тому я розпочала працювати бухгалтеркою в одній компанії…

Перші робочі дні повернули мене на роки назад, коли я здавала вступні іспити і потім семестрові.

Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з насмішкою — вбрані з голочки, сучасні, з макіяжем, самовдоволені.

А я — бідна сільська дівчина, яка ледь не під враженням страху, щоб не пропустити ранковий потяг, не заплутатися в трамваях і автобусах і не запізнитися на іспити. Мені було не до того, як я виглядаю і що одягну.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Навпроти, все ще дивилися на мене зверху вниз і сміялися, коли я взимку ходила в єдиному закритому взутті.

село

Не важливо, звідки ти, а якою людиною єш

Вони проходили повз, як повз предмет, тоді як я стояла, замерзла, і дихала на руки, щоб їх зігріти.

Спершу мене нікуди не запрошували, а потім почали робити протилежне.

Запрошували на каву чи «перекусити», знаючи, що в мене немає грошей, і я скоріше відмовлюсь.

Кпини та образи оточуючих зблизили мене з Степаном, який, як і я, був із глибинки, бідний, не модерний колега, котрий кожну копійчину рахував двічі.

З ним ми так і не стали парою, але до сьогодні дружимо, підтримуємо одне одного і допомагаємо.

Обидва ми виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків і мати можливість їм допомагати.

Я влаштувалася у Києві, бо моя сестра живе неподалік, сама виховує племінницю і потребує моєї допомоги.

Ніхто раніше не знав про мої переживання

Нещодавно на новому робочому місці до нас завітала одна з моїх колишніх колег. Бувши пихатою та насмішливою, вона швидко зайняла своє місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, і це може ввести моїх шефів в оману. Розкрила рот, але говорити не стала.

Але після мого пояснення, що в цьому офісі не підвищують голос, вона піджала хвоста.

Дуже хотілося дати їй відсіч за насмішки і приниження, які вона і її подруги мені завдали, але я цього не зробила.

Вирішила, що її вигляд і великі претензії є достатніми.

Щаслива, що не дозволила таким, як вона, мене зламати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 11 =

Також цікаво:

З життя3 хвилини ago

Щасливий випадок

Українська культура: Щастя, мабуть — Оленко, дай мені пояснити! — на порозі стояв захеканий Богдан. — Що вам від мене...

З життя35 хвилин ago

Нудьга на дивані: чому варто встати і щось зробити

“Мамо, ну походьмо гратися у машинки, ти ж обіцяла…” – знову занудив п’ятирічний Дмитро, що зазирнув у кухню. Ганна спершу...

З життя59 хвилин ago

Шлюб під загрозою

“Шлюбу відміняємо” – Настуню, нарешті ти виходиш заміж, – усміхнулась Оксана Петрівна, гладячи дочку по руці. – Я так щаслива,...

З життя2 години ago

Дочка, що не існувала

Донька, якої не було – Може, досить вже плакати?! На нас уже з сусідніх столиків дивляться. Добре, що нікого з...

З життя2 години ago

Після зради дружини він більше не бажав спілкуватися, хоч і забезпечив її!

**Багатий чоловік** Закінчився шлюб Хоменка після зради гучним розривом. Хоча він і забезпечив колишню, спілкуватися більше не бажав — ні...

З життя3 години ago

Її щастя, а платимо ми

— Ой, Наталко, як добре, що тебе під’їздом зустріла! Я тоді навіть і підніматись до вас не буду! — ледве...

З життя3 години ago

Іскри справедливості у спокійному домі

Іскри помсти в тихому домі Вечір спускався на маленьке містечко Калинівку, обгортаючи вулиці м’якою сутінковою завісою. Тарас повернувся додому з...

З життя4 години ago

Зворотна подорож до коріння

Доліносна подорож до рідного дому У морозний грудневий ранок Соломія та її чоловік Богдан вирушили у невелике містечко Калинівку, щоби...