Connect with us

З життя

Глузування над селянами: жорстокість і несправедливість!

Published

on

Погано кепкувати з людьми із села!

Закінчивши економічний факультет, кілька місяців тому я розпочала працювати бухгалтеркою в одній компанії…

Перші робочі дні повернули мене на роки назад, коли я здавала вступні іспити і потім семестрові.

Ніколи не забуду, як інші дівчата дивилися на мене з насмішкою — вбрані з голочки, сучасні, з макіяжем, самовдоволені.

А я — бідна сільська дівчина, яка ледь не під враженням страху, щоб не пропустити ранковий потяг, не заплутатися в трамваях і автобусах і не запізнитися на іспити. Мені було не до того, як я виглядаю і що одягну.

Коли мене прийняли, нічого не змінилося. Навпроти, все ще дивилися на мене зверху вниз і сміялися, коли я взимку ходила в єдиному закритому взутті.

село

Не важливо, звідки ти, а якою людиною єш

Вони проходили повз, як повз предмет, тоді як я стояла, замерзла, і дихала на руки, щоб їх зігріти.

Спершу мене нікуди не запрошували, а потім почали робити протилежне.

Запрошували на каву чи «перекусити», знаючи, що в мене немає грошей, і я скоріше відмовлюсь.

Кпини та образи оточуючих зблизили мене з Степаном, який, як і я, був із глибинки, бідний, не модерний колега, котрий кожну копійчину рахував двічі.

З ним ми так і не стали парою, але до сьогодні дружимо, підтримуємо одне одного і допомагаємо.

Обидва ми виявилися міцними горішками — він почав працювати у Львові, щоб бути ближче до батьків і мати можливість їм допомагати.

Я влаштувалася у Києві, бо моя сестра живе неподалік, сама виховує племінницю і потребує моєї допомоги.

Ніхто раніше не знав про мої переживання

Нещодавно на новому робочому місці до нас завітала одна з моїх колишніх колег. Бувши пихатою та насмішливою, вона швидко зайняла своє місце.

Я пояснила їй, що документи, які вона принесла, абсолютно неправильні, і це може ввести моїх шефів в оману. Розкрила рот, але говорити не стала.

Але після мого пояснення, що в цьому офісі не підвищують голос, вона піджала хвоста.

Дуже хотілося дати їй відсіч за насмішки і приниження, які вона і її подруги мені завдали, але я цього не зробила.

Вирішила, що її вигляд і великі претензії є достатніми.

Щаслива, що не дозволила таким, як вона, мене зламати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × три =

Також цікаво:

З життя39 хвилин ago

Did Your Mother Just Assume I’m Her Personal Maid?” – Wife Draws the Line at Mother-in-Law’s Demands

**Diary Entry A Moment of Clarity** There comes a point when patience simply snapslike a thread pulled too tight. Mine...

З життя1 годину ago

A Sweet Treat on Someone Else’s Dime

A Slice of Someone Elses Pie “Put your hand on your heartmy blood pressures all over the place. The doctor...

З життя2 години ago

My Stepson Challenged That Saying: Only Real Mothers Get to Sit Up Front!

**Diary Entry** I never thought Id be the one to challenge that sayingthat only *real* mothers belong in the front...

З життя2 години ago

Already Someone New? The Neighbours Whispered, ‘Galina Should Have Thought What People Might Say,’ When They Spotted a Man in the Widow’s Garden.

Already another one? *What will people say?* the neighbors whispered when they spotted a man in the widows yard. In...

З життя3 години ago

Did Your Mother Really Think I Was Her Maid?” – Wife Stands Her Ground Against Mother-in-Law’s Demands

There comes a time when patience wears thin, like a thread stretched to breaking. That moment came for me on...

З життя3 години ago

If You Think I Do Nothing for You, Try Living Without Me!” — Wife Finally Loses Her Cool

“If you think I do nothing for you, try living without me!” Charlotte snapped. That evening, the silence in the...

З життя3 години ago

Turn On the Girl

“Hey, you ever think, Tasha, that when things get complicated, the answer might be simpler than we make it? Like,...

З життя4 години ago

I Never Loved My Wife and Always Told Her So: It’s Not Her Fault — We’ve Been Living Comfortably

I Never Loved My Wife, and I Always Told Her So: It Wasnt Her Fault We Lived Well Enough I...